Справа № 132/3962/24
Провадження № 2/132/213/25
Іменем України
"29" січня 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач в позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , яка проживала в с. Райки Хмільницького (бувшого Калинівського) району Вінницької області.
Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .
За життя 21 жовтня 1997 року ОСОБА_2 склала заповіт, в якому зазначила про те, що на випадок своєї смерті з належного їй за законом майна, а саме: належний жилий будинок з господарськими будівлями (сарай, погріб) вона заповідала, ОСОБА_1 . На день смерті заповідачки заповіт не змінений та не відмінений. Даний заповіт було зареєстровано в реєстрі за № 13 та посвідчено виконавчим комітетом Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України позивачка прийняла спадщину, так як рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22.08.2006 року був встановлений факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_2 , а також оформила на себе належну померлій земельну частку пай.
Однак, коли позивачка звернулась в нотаріальну контору, щоб оформити спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_2 , їй було відмовлено в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 заповіла належний їй будинок на праві особистої власності та не зазначила адресу, а також відсутній оригінал заповіту. Тобто майно, що вказане спадкодавцем у заповіті, не підтверджується правовстановлюючим документом на житловий будинок та відсутній оригінал заповіту.
Тому звертається до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву, відповідно до якої позов підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, справу розглянути за її відсутності.
Відповідач - уповноважений представник Калинівської міської ради вінницької області Трохименко М.В. в підготовче засідання не з'явився, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечать закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки, ОСОБА_2 , яка проживала в с. Райки Хмільницького (бувшого Калинівського) району Вінницької області.
Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .
За життя 21 жовтня 1997 року ОСОБА_2 склала заповіт, в якому зазначила про те, що на випадок своєї смерті з належного їй за законом майна, а саме: належний жилий будинок з господарськими будівлями (сарай, погріб) вона заповідала, ОСОБА_1 . На день смерті заповідачки заповіт не змінений та не відмінений. Даний заповіт було зареєстровано в реєстрі за № 13 та посвідчено виконавчим комітетом Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України позивачка прийняла спадщину, так як рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22.08.2006 року був встановлений факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_2 , а також оформила на себе належну померлій земельну частку пай.
Однак, коли позивачка звернулась в нотаріальну контору, щоб оформити спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_2 , їй було відмовлено в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 заповіла належний їй будинок на праві особистої власності та не зазначила адресу, а також відсутній оригінал заповіту. Тобто майно, що вказане спадкодавцем у заповіті, не підтверджується правовстановлюючим документом на житловий будинок та відсутній оригінал заповіту.
За своїм змістом розпорядження спадкодавця ОСОБА_2 було спрямоване на те, щоб заповісти позивачці належний їй на праві особистої власності житловий будинок під номером АДРЕСА_1 , власником якого згідно погосподарської книги № 8 Лемешівської сільської ради являється ОСОБА_2 , про що свідчить довідка № 268 від 17.07.2024 року видана Калинівською міською радою. Іншого житлового будинку ОСОБА_2 немала. Рік забудови житлового будинку 1966, а згідно виписки з рішення виконкому Лемешівської с/р від 25.01.1994 року ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд - 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - 0, 23 га ( копію виписки з рішення долучаю). Іншого житлового будинку померла немала і прожила у ньому все своє життя.
Окрім того, рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2006 року був встановлений факт, що ОСОБА_2 була рідною тіткою позивачки, факт прийняття позивачкою спадщини та визнання за позивачкою права власності на земельну частку пай. Також, тоді в судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що після смерті тітки ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 . І саме цей спадковий будинок померла заповіла позивачці (копію рішення долучено до матеріалів справи).
Фактично в заповіті та довідці Калинівської м/р, в рішенні Калинівського районного суду, в виписці з рішення виконкому Лемешівської с/р від 25.01.1994 року йдеться мова про один і той самий житловий будинок, іншого тітка немала, так як все життя прожила і померла в будинку під номером АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.
Частиною 3 ст. 213 ЦК України передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Вказані обставини підтверджуються в першу чергу довідкою № 375 від 02.10. 2024 року, виданою Калинівською міською радою, в якій вказано, що ОСОБА_2 по день своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . По друге, з довідки № 268 від 17.07.2024 року, виданої Калинівською міською радою Хмільницького району Вінницької області вбачається, що згідно погосподарської книги № 8 Лемешівської сільської ради ОСОБА_2 була власником житлового будинку, якому присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1 .
Тому, суд вважає, що ОСОБА_2 у своєму заповіті заповіла ОСОБА_1 належний їй на праві особистої власності житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За вказаних обставин суд вважає за можливе розтлумачити заповіт та визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 325, 370, 1216-1218, 1220-1222, 1233, 1236, 1256, 1267, 1269-1270 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задоволити.
Здійснити тлумачення заповіту від 21.10.1997 року, посвідченого за № 13 виконавчим комітетом Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, складеного ОСОБА_2 , таким чином, що в частині посилання змісту заповіту на жилий будинок з господарськими будівлями (сарай, погріб), який належить їй на праві особистої власності стосується житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., що складається з житлового літ.А, веранди літ.а1, сараю з літнею кухнею літ.Б, сараю літ.В, погріба літ. П/В, воріт з хвірткою № 1, ринковою вартістю 51 063,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя: