Справа № 607/17897/24Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 33/817/22/25 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
03 лютого 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Самуляка М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В.Й. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Згідно даної постанови, 08 серпня 2024 року біля 16 год.00 хв. в місті Тернополі по вул.Лепкого,8, гр.. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810 №АRBL 0894 (повірка дійсна до 02.07.2025 року), що підтверджено тестом №6791 від 08.08.2024, результат огляду становить 2,73 проміле, з яким погодився, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказані вимоги мотивує тим, що поліцейськими порушено порядок проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки він проводився після спливу 2-х годин.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні, об'єктивні та беззаперечні докази того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений на місці зупинки відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП є недійсним, оскільки водій не висловив свою згоду із результатом огляду, а працівниками поліції не було забезпечено його доставку у медичний заклад.
Крім того не можна брати до уваги покази свідка ОСОБА_2 , оскільки вона є зацікавленою особою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №109394 від 08.08.2024 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest » 6810» №-ARBL-0894.
Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор “ Drager Alcotest 6810» прилад ARBL-0894, згідно з якими рівень алкоголю становив 2,73%о.
При цьому, результати огляду за допомогою газоаналізатора “Drager Alcotest » 6810, останнє калібрування якого здійснювалось 02.07.2024 року, що вбачається з роздруківки результату огляду, є належним доказом у справі.
Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 ..
Долучені відеозаписи відображають події щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зі згоди водія та результат огляду-2,73 ‰ .
Вказаний відеозапис є належним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксований факт проходження огляду на стан сп'яніння та встановлення факту перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, вказані обставини ОСОБА_1 у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Отже, матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Зі змісту вимог ч.3 ст.266 КУпАП вбачається, що огляд на визначення стану сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
З долученого до матеріалів справи відеозапису, на якому зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції, вбачається, що останній беззаперечно погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З результатом, визначеним технічним приладом газоаналізатора «Alcotest DRAGER 6810» - 2,73 ‰ (проміле) ОСОБА_1 був ознайомлений та заперечень не висловлював, а також і не висловив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою працівниками поліції та не заперечував його результату, вимог ч.3 ст.266 КУпАП поліцейськими, щодо обов'язку огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, порушено не було, а тому відсутні підстави для визнання такого огляду недійсним.
При цьому вказана норма ст.266 КУпАП не містить вказівки про необхідність виловлення саме згоди водія з результатом огляду.
Таким чином доводи сторони захисту про порушення поліцейськими порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, які не з'ясували у нього чи не бажає він ще пройти огляд у закладі охорони здоров'я, не ґрунтуються на вимогах КУпАП та матеріалах справи.
Працівниками поліції також складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, із яким останній був ознайомлений.
При цьому не заслуговують на увагу доводи захисника, що ОСОБА_1 не підписував акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про незгоду із його результатом, оскільки останній поставив свій підпис про згоду із результатом огляду у роздруківці результату огляду.
Крім того, ОСОБА_1 під час спілкування з патрульними поліцейськими сам повідомив, що вживав алкоголь напередодні.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції Михайлишину І.М. було належним чином роз'яснено підстави огляду, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, то такі спростовуються наявними у справі доказами.
Відповіднодо вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З долученого до протоколу відеозапису вбачається, що патрульний автомобіль прибув за викликом на лінію 102 і працівник поліції повідомляв ОСОБА_1 про те, що поступили скарги від сусідів, що ОСОБА_1 керував автомобілем у нетверезому стані.
При цьому на місці зупинки працівники поліції опитували присутніх на місці події жителів будинку, що вказували на те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем.
Підтвердив також той факт, що працівників поліції викликала свідок ОСОБА_2 у своїх поясненнях і ОСОБА_1 .
Також із письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , які остання підтвердила під час допиту у суді першої інстанції вбачається, вбачається, що 08.08.2024 по вул..Лепкого, 8 у м.Тернополі, ОСОБА_1 близько 16.00 год., який був водієм транспортного засобу «Volkswagen Transporter» на великій швидкості заїхав у двір зазначеного будинку, зупинившись посередині дороги та перегородив рух іншим транспортним засобам. В подальшому, ОСОБА_1 покинув місце події, проте, після приїзду працівників поліції заперечував даний факт.
Аналогічні покази свідок ОСОБА_2 давала в суді першої інстанції та зазначила, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу виходив зі сторони водія та інших осіб у транспортному засобі не було. Також ствердила, що ОСОБА_1 до зупинки транспортного засобу вживав алкогольні напої у дворі будинку із самого ранку, після чого керував транспортним засобом.
Водночас голослівними є доводи ОСОБА_1 про недопустимість показів свідка ОСОБА_2 з тих підстав, що вона є заінтересованою особою, а її свідчення є упередженими, оскільки будь-які об'єктивні докази такому твердженню у матеріалах справи відсутні.
Також апеляційний суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що автомобілем керував не він, а його племінник, оскільки такі спростовуються описаними вище доказами.
Крім того, з оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на місці події працівникам поліції жодного разу не заявляв про те, що автомобілем керувала інша конкретна особа з указанням її даних. Не заявляв й про факт керування автомобілем племінник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який прибув на місце та розумів, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за ч.1 ст.130 КУпАП та усвідомлював, яке стягнення загрожує ОСОБА_3 за таке порушення у випадку доведеності його винуватості.
За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з критичною оцінкою показів свідка ОСОБА_4 , який в суді першої інстанції вказував, що автомобілем керував він.
Крім того працівниками поліції було дотримано строк проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачений ч.4 ст.266 КУпАП, а саме упродовж двох годин із моменту встановлення підстав для його проведення, оскільки вони прибули за викликом на місце події 08.08.2024 близько 18 год., а огляд було проведено 08.08.2024 о 18 год. 38 хв., тому доводи захисника не підлягають задоволенню.
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов'язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В.Й. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя