Дата документу 30.01.2025 Справа № 322/178/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/370/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №322/178/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.309 КК України
30 січня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08 листопада 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Вказаним вироком районного суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючі намір на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу, без мети збуту, всупереч вимог ст.ст.1, 13, 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів Україні №770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», у невстановлений час, але не пізніше 10.09.2022 року, за невстановлених обставин, незаконно придбав полімерний зіп-пакет, з речовиною рослинного походження, в якому знаходилась верхівкова частина дикоростучої рослини роду коноплі зеленого кольору, тим самим почав незаконно зберігати її при собі без мети збуту.
В подальшому, полімерний зіп-пакет з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, загальна маса якого склала 6,323 г (в перерахунку на висушену речовину), зберігав при собі у правій боковій кишені вдягнутих на ньому штанів, пересуваючись за допомогою автомобіля марки «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до моменту вилучення працівниками поліції під час проведення огляду місця події 10 вересня 2022 року в період часу з 21:06 години до 21:22 години, на блок посту неподалік смт.Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, що розташований на 59 км автодороги «Запоріжжя-Донецьк».
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК як незаконне придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів, без мети збуту. Йому призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням вироку Заводського районного суду м.Запоріжжя від 15.01.2024 року, зміненого ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02.10.2024 року, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 5 років позбавлення волі.
Вирішено питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, процесуальні витрати та речові докази.
В апеляційній скарзі обвинувачений просив вирок скасувати, розібратися з його справою та прийняти справедливе рішення. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що прокурор не надав його обвинувачення, поліцейський ОСОБА_8 порушив ст.40 ЗУ «Про поліцію» не надав фото- і відеофіксацію до приїзду слідчої групи, а також порушив вимоги ст.63 Конституції України, не надавши йому адвоката. Під час допиту поліцейського у якості свідка останній висловив погрози на його адресу, однак суд не відреагував на це. Зазначив, що покази свідків розбігаються з показами поліцейського. Всі докази його вини взяті з фото- та відеофіксації, коли була слідча група, на відео не видно обличчя понятих та відсутній адвокат. Суд, ухваливши щодо нього вирок, порушив його конституційні права та не застосував до нього положення ст.62 Конституції України.
У судове засідання апеляційної інстанції захисник ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з'явився. Обвинувачений звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за відсутності його захисника. Наполягав на тому, що захист своїх інтересів ОСОБА_7 буде здійснювати самостійно. Враховуючи дані обставини та відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК апеляційний суд здійснив апеляційний розгляд без участі захисника.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію обвинуваченого, який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; прокурора, який висловив заперечення проти скарги та просив вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, висновок районного суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.309 КК кримінального правопорушення було зроблено з додержанням ст.23 КПК на підставі з'ясування всіх обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст.94 КПК.
Так, висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення суд першої інстанції дійшов на підставі аналізу сукупності зібраних у ході досудового розслідування письмових доказів, наданих стороною обвинувачення.
Відповідно до реєстрації ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО №1094 від 10.09.2022 року до вказаного відділення надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 10.09.2022 року о 20:32 год. на блокпосту №16 був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 . Знайдена наркотична речовина зі специфічним запахом - марихуана, заявник Гайдай.
Згідно протоколу огляду місця події від 10.09.2022 року встановлено, що ОСОБА_7 під час проведення вказаної слідчої дії на запитання слідчого щодо наявності у нього при собі заборонених речей і предметів відповів ствердно, що у нього є марихуана та добровільно видав зіп-пакет, в якому знаходився пакунок чорного кольору, діставши його з правої кишені штанів, та пояснив, що зірвав коноплю для особистого вживання, коли знаходився у с.Калинівське Синельниківського району Дніпропетровської області. Вказаний зіп-пакет з речовиною сіро-зеленого кольору на вид рослинного походження разом з упаковками, в яких вона знаходилась, вилучено та запаковано у паперовий конверт.
Зміст протоколу огляду місця події відповідає обставинам, зафіксованим на відеозаписі, який є додатком до вказаного протоколу.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-22/10767-НЗПРАП від 20.09.2022 року наданий на дослідження матеріал рослинного походження сіро-зеленого кольору всередині зіп-пакета є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 6,323 г.
Також в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 суд обґрунтовано послався на покази допитаних свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
З показань свідка ОСОБА_10 (старшого інспектора СРПП ВП №3) вбачається, що він перебував на чергуванні на блокпосту та ним було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_7 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Через, що ОСОБА_7 ним було поставлено питання про наявність при собі заборонених речовин і речей, на що ОСОБА_7 повідомив про наявність у нього марихуани в кишені, пояснивши, що вона йому необхідна для власного вживання. Він повідомив про цю подію на лінію «102» для виклику слідчо-оперативної групи, а також викликав наряд СРПП для складання матеріалів про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показали, що були понятими під час проведення огляду місця події, під час якого на блокпосту поблизу смт.Новомиколаївка у обвинуваченого вилучили «траву» (канабіс), яку видав сам обвинувачений.
Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не збігаються з показами свідка ОСОБА_10 , є надуманими та спростовуються змістом оскаржуваного вироку та звукозаписом судового засідання, з чого вбачається, що показання свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою і не містять суттєвих протиріч.
Отже висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК, районний суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до закону та правильно визнано судом достатніми та взаємозв'язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо нього, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого про протилежне є безґрунтовними.
В своїй апеляційній скарзі обвинувачений вказував на порушення поліцейським ОСОБА_10 вимог ст.40 Закону України «Про національну поліцію». Проте такі твердження обвинуваченого є неспроможними, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявна відповідь ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про неможливість надання відеозапису з бодікамери, яка надавалась поліцейським під час здійснення ними 10.09.2022 року чергування на блокпосту, через несправність технічного засобу.
Твердження обвинуваченого про порушення поліцейським ОСОБА_10 вимог ст.63 Конституції України стосовно ненадання йому адвоката, є неприйнятними, оскільки ОСОБА_10 не затримував ОСОБА_7 , жодних слідчих дій з ним не проводив, а лише здійснив зупинку транспортного засобу під його керуванням та після виявлення у ОСОБА_7 ознак наркотичного сп'яніння та заборонених до обігу речовин повідомив про це на лінію «102» для виклику слідчо-оперативної групи та наряду СРПП для складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Довод обвинуваченого про те, що під час допиту в суді поліцейського ОСОБА_10 в якості свідка останній висловив погрози на його адресу спростовується звукозаписом судового засідання від 01.12.2023 року, на якому таких обставин не зафіксовано.
Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що на відеозаписі під час проведення огляду місця події не видно обличчя понятих є надуманими та спростовуються змістом вказаного відеозапису.
Відповідаючи на довод обвинуваченого про проведення огляду місця події за відсутності адвоката, колегія суддів зазначає, що правила проведення огляду визначені положеннями ст.237 КПК, якими не передбачено обов'язкової участі захисника під час проведення вказаної слідчої дії.
Отже, правильно проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.309 КК злочину за обставин, зазначених в оскаржуваному вироку. Доводи апеляційної скарги даних висновків суду не спростовують.
При цьому колегія суддів не встановила жодних порушень при дослідженні судом доказів чи неповноти такого дослідження та іншу оцінку доказам, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, не надавала.
Разом із цим, колегія суддів, враховуючи те, що відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 зі змінами, внесеними постановою від 26 квітня 2024 року №458, канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу включені до Списку №1 Таблиці II «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено», вважає за необхідне в порядку ч.2 ст.404 КПК змінити вирок суду першої інстанції та виключити з його мотивувальної частини посилання на те, що предметом кримінального правопорушення є особливо небезпечний наркотичний засіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 в цій справі змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що предметом кримінального правопорушення є особливо небезпечний наркотичний засіб.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4