Справа № 686/2827/25
Провадження № 2-а/686/78/25
03 лютого 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Павловської А.А.,
з участю секретаря судового засідання Вороніної К.В.,
представника позивача Гладія В.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представниці відповідача Крупінської Н.Л.,
справа № 686/2827/25;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Хмельницький в режимі відеоконференції адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,
В січні 2025 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом до відповідача, в якому просить продовжити строк затримання відповідача у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців. Обґрунтовує позов тим, що відповідач перебуває у зазначеному пункті тимчасового перебування на підставі рішення суду від 08.08.2024 і 08.02.2025 закінчується термін його утримання. На теперішній час неможливо отримати будь-яку інформацію з країни громадянської належності відповідача, а також у відповідача відсутні документи, які б надавали право відповідачу на самостійний перетин кордону, водночас в разі наявності його згоди 1ого може бути видворено з огляду на надання ДПС України позивачеві дозволу на одноразовий перетин відповідачем кордону, тому виникла потреба у даному позові.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав і просить їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач проти позову заперечив, пояснивши, що не хотів би повертатися до країни свого громадянства, натомість хоче служити в Збройних Силах України, про що має намір клопотати перед позивачем. Зазначив також, що не має куди виїздити; в Україну вони з батьком приїхали після смерті матері, після чого відповідач спробував відмовитися від громадянства рф, однак йому було відмовлено; подавав також в 2024 році під час свого перебування в ПТПІ заяву про визнання його біженцем, але йому також було відмовлено. До кримінальної, адміністративної відповідальності не притягався.
Представниця відповідача проти позову заперечила і просила в його задоволенні відмовити з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Заслухавши представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.08.2024 у справі № 686/21816/24, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданим відділом внутрішніх справ багратіонівського району, калінінградської області, російська федерація, 11.03.2004 року.
ОСОБА_1 посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документований, із заявами про продовження строку перебування, оформлення дозволу на імміграцію, визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а також набуття громадянства України не звертався.
28.07.2022 Чемеровецьким сектором УДМС у Хмельницькій області відносно ОСОБА_1 на підставі ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» винесено рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни. Відповідно до даного рішення ОСОБА_1 зобов'язано в строк до 26.08.2022 залишити територію України.
06.08.2024 УДМС у Хмельницькій області щодо відповідача було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Законних підстав для подальшого перебування ОСОБА_1 на території України немає.
Відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.
Крім того, останній не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
З огляду на те, що відповідач незаконно перебуває в Україні та є всі обґрунтовані підстави вважати, що він ухилятиметься від добровільного виїзду, суд вважав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, внаслідок чого ухвалив затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 для забезпечення примусового видворення за межі території України, з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Матеріали справи місять такі докази вжитих позивачем заходів впродовж вище вказаного шестимісячного строку.
07.11.2024 до УДМС у Хмельницькій області надійшов лист з Волинського ПТПІ, в якому зазначено, що адміністрацією було проведено бесіду із відповідачем, він співпраці не сприяє та не бажає повертатися до країни громадянської приналежності.
У зв'язку з актом відкритої військової агресії російської федерації проти України та запровадженням правового режиму воєнного стану, дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією розірвано, а діяльність посольства та консульських установа держави-агресора на території України припинена. В зв'язку з чим на даний час унеможливлено звернення до посольств та консульських установа країни громадянської належності відповідача для підтвердження його особи, а також оформлення йому офіційних документів, які надають право на виїзд з території України.
27.11.2024 Управлінням до Товариства Червоного Хреста України та Міжнародної організації з міграції (МОМ) було направлено листи з проханням сприяння в ідентифікації та документуванні свідоцтвом на повернення відповідача до країни громадянської приналежності.
Згідно відповіді Товариства Червоного Хреста від 20.12.2024 рекомендовано з зазначеним питанням звернутися до МКЧХ в Україні, яке на думку Товариство Червоного Хреста може посприяти в даному питанні.
03.01.2025 Управління звернулося з листом до Міжнародного Комітету Червоного Хреста з проханням у сприянні документування свідоцтвом на повернення відповідача. Відповідь на даний час не надійшла.
Крім того, 10.12.2024 УДМС у Хмельницькій області звернулося листом до Державної прикордонної служби України про надання дозволу відповідачу на виїзд з території України під час примусового видворення.
Згідно відповіді від 11.12.2024 Державної прикордонної служби України позивача повідомлено, що відповідачу надано одноразовий дозвіл на виїзд з території України за паспортом громадянина російської федерації.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Згідно з ч. 12 ст. 289 КАС України, про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Позов у даній справі поданий з дотриманням вище викладених вимог.
У відповідності до ч. 13 ст. 289 КАС України, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Позивачем не одержана інформація з країни громадянської належності відповідача, оскільки дипломатичні відносини між Україною та рф розірвані, діяльність посольства та консульських установ на території України припинена.
Водночас в судовому засіданні у даній справі відповідач повідомив, що наразі все ще не готовий до перетину кордону і виїзду з України, однак бажає служити в ЗСУ. Інші доводи відповідача щодо наявності в Україні сім'ї, постійного місця проживання, подання заяв про відмову від громадянства рф та надання статусу біженця - документально не підтверджені.
Відповідачу було встановлено попереднім рішенням суду строк затримання 6 місяців, позивач просить продовжити зазначений строк на шість місяців, що не перевищує загалом вище вказаного вісімнадцятимісячного строку.
Однак зважаючи на те, що позивачем суду надані докази вжитих позивачем заходів в розумінні ст. 289 КАС лише за три місяці, посилання позивача на наявність саме необхідності продовжити відповідний строк ще на 6 місяців (для отримання згоди позивача на перетин кордону і вирішення його клопотання про намір служби в ЗСУ) суд вважає на даний час не доведеними, а відтак позов слід задовольнити частково, продовживши відповідний строк на три місяці.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 242 - 246, 288 - 289, 371 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Продовжити строк затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення - строком на три місяці.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів із дня його проголошення.
Суддя: