31.01.2025 Справа №607/597/25 Провадження №3/607/759/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., при секретарі судового засідання Ходань С.І., за участю прокурора Троян Р.Б., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Карпи М.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 , працює головним спеціалістом відділу призначення соціальних допомог Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу соціальної підтримки осіб з інвалідністю, ветеранів війни, гендерної рівності, протидії насильству управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації (Тернопільської районної військової адміністрації), та відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), примітки до ст. 172-6 КУПАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 16.08.2024 о 12:44 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - Декларація), за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, погодилася із тим, що подала Декларацію за 2023 рік із запізненням. Повідомила, що виїхала за межі України у Швейцарію 04.01.2024 у зв'язку із повномасштабним вторгненням на територію України, постійними тривогами, які негативно вплинули на її стан здоров'я, а подати Декларацію не мала фізичної можливості через відсутність при собі необхідних документів для її заповнення, зокрема довідки про отриману заробітну плату за 2023 рік. В Україну повернулася 01.07.2024, після чого 16.08.2024 подала Декларацію, зібравши усі необхідні документи. Зазначила, що не мала наміру не подати Декларацію, знала про неї.
На запитання захисника, ОСОБА_1 пояснила, що за всі попередні роки подавала Декларації вчасно (порушень не було). Станом на сьогодні продовжує працювати в Тернопільській районній державній адміністрації та їй запропонували посаду заступника начальника відділу з питань призначення державних соціальних допомог Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, тобто посаду вищу за рангом державного службовця. Пояснила, що вона б подала Декларацію, якби була б в Україні, маючи доступ до всіх відомостей, необхідних для її заповнення (відомості про нерухоме майно, довідку про доходи за 2023 рік).
На запитання прокурора, ОСОБА_1 підтвердила, що 05.12.2023 їй було доведено до відома, що набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану». Відтак щорічні декларації за 2021 та 2022 роки подала 05.12.2023. Повідомила, що з 01.01.2024 по 04.01.2024 перебувала у відпустці. У цей проміжок часу в телефонному режимі дзвонила у бухгалтерію для видачі довідки про доходи за 2023 рік, однак ніхто не підняв трубку. Підтвердила, що у 2023 році не набула права власності на рухоме або нерухоме майно. У грудні 2023 року при подачі щорічних декларацій за 2021 та 2022 роки використовувала електронний ключ ПриватБанку. Під час перебування за кордоном у період з 04.01.2024 по 01.04.2024 намагалася зайти до Єдиного державного реєстру декларацій, однак не мала паролю для входу. Після того як повернулася в Україну 01.07.2024, консультувалася як правильно подати Декларацію, тому подала її 16.08.2024. Довідку про доходи за 2023 рік отримала не відразу після приїзду, а у липні 2024 року. Поважною причиною несвоєчасного подання Декларації назвала перебування за кордоном.
Прокурор у судовому засіданні подав висновок (на підставі ст. 250 КУпАП) у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, щодо ОСОБА_1 , у якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, аналогічні тим, які зафіксовані у протоколі про адміністративні правопорушення. В обґрунтування цього висновку зазначив таке: ОСОБА_1 , знаючи про обов'язок подання до 01.04.2024 декларації за 2023 рік, вчинивши без поважних причин дію, яка виразилася у несвоєчасному поза встановленими законом межами поданні електронної декларації, перебувала у стані безперервного продовження бездіяльності до часу подання електронної декларації, безперервно порушуючи закон упродовж якогось часу.
Твердження ОСОБА_1 про те, що останньою подано декларацію несвоєчасно у зв'язку з перебуванням за кордоном в період з 04.01.2024 по липень 2024 року не є поважною причиною, оскільки можливість подати декларацію за 2023 рік була ще з 01.01.2024 по 04.01.2024 під час перебування в Україні, тобто ОСОБА_1 знехтувала вимогами законодавства щодо подання декларації. Крім цього, у ОСОБА_1 , під час перебування за кордоном, не було жодних перешкод щодо подачі вказаної декларації, оскільки така подається на сайт НАЗК за допомогою Інтернет ресурсів в електронному вигляді.
Також зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів про перебування за кордоном в період з 04.01.2024 по липень 2024 року, а також щодо неможливості подачі декларації під час перебування за кордоном.
Водночас на ОСОБА_1 як на особу, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави, покладається додатковий обов'язок бути обізнаною із законодавством про запобігання корупції та дотримуватись вимог такого законодавства.
Також прокурор вказує, що з урахуванням вимог статті 38 КУпАП, станом на 31.01.2025 строк притягнення до адміністративної відповідальності не сплинув. Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність - відсутні.
На підставі викладеного, прокурор просить визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити стягнення у виді штрафу.
Прокурор поданий ним висновок підтримав з підстав, наведених у ньому.
Захисник вважає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Захисник не заперечила, що ОСОБА_1 перебуває на державній службі та дійсно була обізнаною із необхідністю подати Декларацію як державний службовець. Вказує, що 04.01.2024 ОСОБА_1 покинула межі території України та до липня 2024 року не мала змоги зібрати всі достовірні дані для їх внесення до Декларації, зокрема ті відомості, які стосуються заробітної плати за 2023 рік. Зазначила, що ОСОБА_1 не мала доступу до Інтернету. Поважною причиною у цьому випадку захисник називає витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017), у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 за межами України. Крім того, звертає увагу на позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем її роботи, протягом кількох років остання подавала декларації вчасно, на що вказують докази у справі, на даний час їй запропонували посаду вищу за рангом державного службовця, що в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 добросовісно відноситься до своєї праці.
На підставі викладеного, захисник вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Однак якщо суд дійде до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, просить взяти до уваги позитивну характеристику останньої, результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у Декларації за 2023 рік, згідно з якими порушень не виявлено, плинність кадрів на посадах державної служби, та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, що не призведе до негативних наслідків для суспільства.
На підтвердження своїх доводів захисник надала суду копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який належить ОСОБА_1 , зі штампами про виїзд 04.01.2024 та в'їзд 01.07.2024 на територію України, а також результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи прокурора та захисника, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку:
диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону;
Згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також частина 5 статті 5 Закону України «Про державну службу» визначає, що на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до витягу із наказу начальника Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації від 04.01.2023 №18-к «Про призначення в порядку переведення», ОСОБА_1 05.01.2023 призначено на посаду головного спеціаліста відділу соціальної підтримки осіб з інвалідністю, ветеранів війни, гендерної рівності, протидії насильству управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, в порядку переведення з рівнозначної посади головного спеціаліста відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, із збереженням раніше присвоєного 6 (шостого) рангу державного службовця (01.05.2022), з посадовим окладом згідно із штатним розписом. Стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 05.01.2023 складає 20 років 3 місяці 18 днів.
Відтак ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно є суб'єктом декларування.
Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Також п.п. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023, визначено, що щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Керуючись наведеними положеннями, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу соціальної підтримки осіб з інвалідністю, ветеранів війни, гендерної рівності, протидії насильству управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік до 00 год 00 хв 01.04.2024.
Водночас згідно з інформацією, яка наявна в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік лише 16.08.2024, оприлюднивши її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №8 від 07.01.2025,в якому зафіксовано конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- скріншотом з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, з якого вбачається, що 16.08.2024 ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік;
- декларацією особи, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданою ОСОБА_1 16.08.2024;
- запитом начальника Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань №70126-2024 від 05.12.2024;
- відповіддю начальника Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації від 11.12.2024 №01-16/1/2058 на запит;
- копією витягу з наказу начальника Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації від 04.01.2023 №18-к «Про призначення в порядку переведення»;
- копією витягу з наказу першого заступника начальника Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації від 08.07.2024 №84-к «Про призначення в порядку переведення ОСОБА_2 »;
- копією посадової інструкції державних службовців категорій «Б» та «В», затвердженою 27.04.2023 начальником управління соціального захисту населення Тернопільської райдержадміністрації, у якій 27.04.2023 ОСОБА_1 поставила особистий підпис про ознайомлення;
- копією форми посадової інструкції державних службовців категорій «Б» та «В», затвердженою 09.07.2024 начальником управління соціального захисту населення Тернопільської райдержадміністрації, у якій 10.07.2024 ОСОБА_1 поставила особистий підпис про ознайомлення;
- копією виписки з наказу т.в.о. начальника Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації від 13.04.2022 №50-к «Про присвоєння чергового рангу державного службовця»;
- копією особової картки державного службовця ОСОБА_1 №38, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлена, зокрема, з вимогами і обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції» та зобов'язується їх дотримуватися;
- копією відомостей про доведення до працівників управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про те, що 12.10.2023 набрав чинності Закон про відновлення декларування, у яких 05.12.2023 ОСОБА_1 поставила особистий підпис про ознайомлення;
- характеристикою на державного службовця - головного спеціаліста відділу соціальної підтримки осіб з інвалідністю, ветеранів війни, гендерної рівності, протидії насильству управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації ОСОБА_1 , відповідно до якоїз вересня 2002 року перебуває на посаді державної служби. За період трудової діяльності зарекомендувала себе з позитивної сторони.Сумлінний, старанний працівник. У вирішенні службових питань проявляє наполегливість, добросовісно відноситься до виконання своїх службових обов'язків. Добре знає та вміло застосовує в своїй діяльності всі накази та нормативні акти, які регламентують роботу.За час роботи грубого порушення дисципліни не було. Поважає права громадян, відноситься до них чуйно, ввічливо, завжди у спілкуванні із ними знаходить спільну мову. Користується авторитетом серед колег по роботі, накопичує свій професійний досвід і оновлює його по мірі необхідності, відносини будує на діловій і дружній основі. На критику реагує правильно.Вказані недоліки усуває вчасно. Належно виконує свої функціональні обов'язки;
- поясненнями ОСОБА_1 від 11.12.2024, відповідно до яких: з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» ознайомлена; щодо несвоєчасності подання щорічної декларації за 2023 рік повідомила, що 04.01.2024 через сімейні обставини змушена була виїхати за кордон і взяти відпустку без збереження заробітної плати, у зв'язку із цим за кордоном не мала можливості подати дану декларацію; в липні 2024 року вона повернулася в Україну, зібрала усі необхідні документи та 16.08.2024 подала дану декларацію на сайті НАЗК;
- копією витягу з положення про Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженим наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №17 від 06.11.2019.
Зібрані по справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень, викладених у абз. 9 пп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебування (тримання) під вартою тощо.
Згідно з абз. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023, декларація подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами.
На підставі наведених положень законодавства, у судовому засіданні не встановлено наявності поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, оскільки стороною захисту не було надано суду жодних належних та допустимих доказів про неможливість останньою своєчасно подати Декларацію у визначений законом строк через перебування за кордоном.
На переконання суду, ОСОБА_1 легковажно поставилася до виконання покладеного на неї обов'язку як на особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо подання Декларації за 2023 рік, при тому, що подання такої не вимагало від неї особливих зусиль, з огляду на те, що як вказувала під час розгляду справи сама ОСОБА_1 та її захисник, таку Декларацію вона вже подавала, відтак їй було необхідно лише створити нову декларацію на основі раніше поданої. До того ж, як було з'ясовано у судовому засіданні, змін у набутті ОСОБА_1 права власності на рухоме або не нерухоме майно у 2023 році не було.
Окрім того, пояснення ОСОБА_1 про те, що вона у телефонному режимі намагалася отримати довідку про доходи за 2023 рік, однак у бухгалтерії ніхто не підняв трубки, суд оцінює критично, оскільки остання могла отримати в електронному вигляді інформацію, необхідну для подання Декларації, шляхом направлення відповідних запитів. Більш того, підтверджуючих доказів про те, що ОСОБА_1 вживалися будь-які заходи для отримання зазначеної довідки як до 04.01.2024, так і після, стороною захисту не надано, а тому суд відхиляє доводи захисника про поважність причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 . Декларації за 2023 рік, зокрема витребування відомостей, необхідних для внесення в Декларацію, та розцінює їх як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При цьому, як з'ясовано у судовому засіданні, довідку про доходи за 2023 рік ОСОБА_1 отримала у липні 2024 року, а Декларацію подала 16.08.2024, тобто більш ніж через два тижні з моменту отримання інформації про доходи, що додатково свідчить про відсутність жодних перешкод уже в Україні для подачі Декларації одразу після отримання довідки про доходи.
Також твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не мала доступу до Інтернету, не заслуговують на увагу, оскільки у своїх усних поясненнях остання вказала на те, що перебувала за кордоном у країні Швейцарія, а також у період з 04.01.2024 по 01.04.2024 намагалася зайти до Єдиного державного реєстру декларацій, однак не мала паролю для входу, що у свою чергу не звільняло останню від обов'язку завчасно перевірити справність свого ЕЦП та вчасно подати Декларацію.
Водночас судом встановлено, що ОСОБА_1 при подачі щорічних декларацій за 2021 та 2022 роки користувалася електронним ключем Приватбанку, відтак отримати новий пароль до електронного ключа або відновити забутий не потребує фізичної присутності особи в Україні.
Крім того, за результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, які подані стороно захисту та досліджені у судовому засіданні, встановлено, що відображення у декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання декларації, не виявлено.
Частиною 3 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті.
Відтак на підставі ч. 3 ст. 56 вищевказаного Закону, результати спеціальної перевірки не підтверджують своєчасність подання ОСОБА_1 . Декларації за 2023 рік, а лише вказують на достовірність відомостей, зазначених особою у такій Декларації. Тому вказаний документ не може вважатися належним доказом у справі, яка розглядається.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому її слід притягнути до відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Беручи до уваги встановлені матеріалами справи обставини, суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не є малозначним, у розумінні ст. 22 КУпАП, оскільки таке є корупційним правопорушенням, тяжкість якого обумовлена ступенем недовіри суспільства до осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, суперечить принципам запобігання і протидії корупції та вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, а тому суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення.
Обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та свідчили про його малозначність, матеріали справи не містять.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягалася, позитивно характеризується за місцем роботи, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-6, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяН. П. Воробель