Справа № 604/1524/24
Провадження № 2/604/75/25
24 січня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Костів О.В
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав,
Представниця позивача ОСОБА_1 - адвокат Драус О.О. звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у шлюбі з 06 червня 2019 року. Від даного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб з відповідачем було розірвано рішенням суду від 22 жовтня 2024 року.
Представниця позивачки вказує, що відповідачка з 2022 року не займається вихованням дитини, не виконує своїх батьківських обов'язків, не проявляє до дитини інтересу, не здійснює за нею догляд, не піклується про неї, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування дитини, не спілкується з нею, не виявляє жодного інтересу до внутрішнього світу доньки, не проявляє батьківської уваги та турботи, тобто самоусунулась від виховання дитини. З метою захисту прав дитини просить суд позбавити відповідачку батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Підволочиського районного суду від 28 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання у справі та зобов'язано Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підготовче засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити . Відповідачка в призначене підготовче засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно змісту якої просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Підволочиської селищної ради у підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно змісту якої просив розгляд справи проводити за відсутності представника третьої особи. Крім того подав до суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідність його інтересам дитини.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 23 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тернопіль, про що 23 вересня 2020 року складено відповідний актовий запис №1857. Батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Місце державної реєстрації: Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Згідно відповіді Тернопільської міської ради, від 03 грудня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 11 серпня 2020 року.
Згідно копії акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 16 жовтня 2024 року складеної старостою Супранівського Старостинського округу Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 , обстеженням встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та виховує її. Мати ОСОБА_2 вихованням доньки не займається, з ними не проживає.
Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Підволочиської селищної ради №148 від 22 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на прийом до лікаря-педіатра з'являлась виключно з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки №1804 від 23 жовтня 2024 року виданої відділом соціального забезпечення №5 УСЗН Тернопільської райдержадміністрації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та не одержує жодних допомого станом на 23 жовтня 2024 року.
Згідно копії рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2024 у справі №604/1345/24, вказаним рішенням було розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було зареєстровано 06 червня 2019 року у Тернопільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області, актовий запис №858. Дане рішення, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 22 листопада 2022 року.
Згідно копії акту обстеження умов проживання від 04 листопада 2024 року, складеного начальником служби у справах дітей Підволочиської селищної ради, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її бабуся ОСОБА_5 . Дитина залишилась без батьківського піклування у зв'язку із тим, що батько служить в ЗСУ, а мати залишила сім'ю в червні 2023 року.
Згідно копії наказу служби су справах дітей Підволочиської селищної ради Тернопільської області №46-НОД від 04 листопада 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилась без батьківського піклування, тимчасово влаштовано в сім'ю ОСОБА_5 , жительки с. Росохуватець Тернопільського району, а також поставлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах.
Згідно рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №328 від 10 грудня 2024 року, виконавчим комітетом селищної ради було затверджено висновок органу опіки, піклування Підволочиської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. Росохуватець Тернопільського району Тернопільської області та відповідність його інтересам дитини.
Відповідно до висновку органу опіки, піклування Підволочиської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. Росохуватець Тернопільського району Тернопільської області та відповідність його інтересам дитини, встановлено, що 06 червня 2019 року між ОСОБА_6 , 1996 року народження та ОСОБА_1 , 1993 року народження був зареєстрований шлюб. Від даного шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сім'я проживала в с. Росохуватець Тернопільської області. В червні 2023 року мати покинула сім'ю. За спільною згодою ОСОБА_4 залишилась проживати з батьком ОСОБА_7 в с. Росохуватець Тернопільської області. З того часу батько самостійно опікується інтересами і потребами дитини, займається її вихованням, слідкує за розвитком дитини та її здоров'ям. 22 жовтня 2024 року шлюб між подружжям було розірвано рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області. У зв'язку із ти, що мати свідомо нехтує обов'язками щодо утримання і виховання дитини, не проявляє турботи про її здоров'я та фізичний розвиток, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає інтересам дитини.
Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка складена 26 листопада 2024 року та засвідчена державним нотаріусом Підволочиської Державної нотаріальної контори Гладушко К.В., та зареєстрована в реєстрі за №176, ОСОБА_2 вказала, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З червня 2023 року з дитиною не проживає, контактів не підтримує, матеріально не забезпечує, аліментів не сплачує. Утримання та виховання дитини повністю лежить на її батьку ОСОБА_1 . Будь-яких перешкод щодо участі у вихованні дитини їй не створювалось. Крім того вказує, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст.150, 151, 152, 155 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно зі ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У відповідності до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що саме такою є поведінка відповідача по відношенню до своєї дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України», рішення від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки для батька (матері) та дитини (ст.166 СК України) і допускається тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, при цьому, за встановлених обставин, суд переконаний, що поведінку відповідачки по відношення до своєї дитини, змінити у кращу сторону неможливо.
Відповідно до 6 принципу Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного та гармонійного розвитку особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, у випадку такої можливості, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові та духовного і матеріального забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч.2 ст.27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від обов'язків, закріплених ч.ч.1-3 ст.150 СК України, не забезпечує належних умов для нормального виховання та розвитку дитини, не піклується про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток доньки, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що свідчить про відсутність у останньої інтересу до дитини та свідомого нехтування батьківськими обов'язками відповідачкою.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги інтереси дитини, необхідність умов її нормального розвитку та виховання, відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України, слід позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суду не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачка виконує свої обов'язки щодо виховання дитини або які б свідчили про поважність причин невиконання нею своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої доньки.
Оцінюючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на утримання дитини. Враховуючи дані положення законодавства та позовні вимоги про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, вважає за необхідне задовольнити заявлену позовну вимогу про стягнення аліментів та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Розмір аліментів судом встановлюється згідно з вимогами закону, з врахуванням суті позовних вимог матеріального становища сторін, наданих доказів, визнання відповідачем позову.
З огляду на наведене, враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання дитини, виходячи із зазначених у статті 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі та у спосіб заявлених позивачкою - в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду (22 листопада 2024 року) та до досягнення дитиною повноліття.
Найкращі інтереси дітей повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків (правовий висновок Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі N 6-1945цс17).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема, ставлення матері та батька до своїх батьківських обов'язків, інтересів дитини, суд, приходить до висновку про можливість задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 1 ст.141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується копією квитанції від 19 вересня 2024 року. Відтак, з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.155, 154-166, 180-183, 191 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Б. Сташків