ЄУН: 336/9879/24
Провадження №: 2/336/571/2025
27 січня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Мазур Олена Сергіївна) до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
03.10.2024 р. представник позивача звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що сторони 23.04.2016 р. зареєстрували шлюб.
Під час шлюбу, а саме 13.02.2021 р. позивачем та відповідачем у спільну власність було набуте рухоме майно - транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , рік випуску 2015, який за спільною згодою був зареєстрований за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу транспорного засобу № 2342/2021/2434335 від 13.02.2021 р., укладеному в ТСЦ № 2342.
13.09.2024 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Нещодавно позивачу стало відомо, що 17.09.2024 р. після припинення між сторонами шлюбних відносин та звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, остання на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ № 2342 одноособово відчужила транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 без згоди позивача, як співвласника.
На теперішній час транспортний засіб має державний номер НОМЕР_3 та зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Ринкова вартість автомобіля становить 628 520,00 грн.
За позовом, посилаючись на ст.ст.60, 61, 65, 68-71 СК України, ст.ст.316, 317, 319, 355, 368, 372 ЦК України, представник просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації належної йому частки спірного автомобіля грошову суму в розмірі 314 260,00 грн.
Ухвалою від 11.10.2024 р. відкрито провадження та справа призначена до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін на 18.11.2024 р.
18.11.2024 р. розгляд справи відкладено на 27.01.2025 р. через зайнятість судді в іншому провадженні.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідач до суду не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подавала.
Суд розглянув справу за відсутності відповідача на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 23.04.2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, в судовому порядку вирішується питання про його розірвання (а.с.16, 17-19).
З відповіді на запит адвоката, наданої Територіальним сервісним центром МВС № 2343 (а.с.20-21) судом встановлено, що автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, VIN № НОМЕР_2 , 2015 року випуску, було перереєстровано на нового власника ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу укладеному в ТСЦ за № 2342/2021/2434335 від 13.02.2021, укладеному в Територіальному сервісному центрі № 2342 РСЦ ГСЦ у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Згідно договору купівлі-продажу № 2342/2024/4882975 транспортного засобу від 17.09.2024 р. (а.с.39), автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 придбаний у ОСОБА_2 іншою особою. У п.3 договору визначена ціна транспортного засобу - 655 911,00 грн.
Відповідно висновку про ринкову вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , складає 628 520,00 грн. (а.с.24).
Ст.60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ч.1 ст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Ч.2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Ст.63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Ч.1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Ч. 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Ст.71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
В наведеного вище, суд дійшов висновку, що спірний автомобіль був набутий сторонами під час перебування в шлюбі, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, у зв'язку з чим, підлягає поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації у розмірі 1/2 частки вартості автомобіля, яка визначена позивачем з посиланням на висновок про ринкову вартість, та розмір якої відповідачем в процесі розгляду справи не спростований, та така вимога узгоджується з положеннями ч.4 ст.71 СК України, ч.3 ст.370 та ч.2 ст.364 ЦК України.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3142,60 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості належної йому частки автомобілямарки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, VIN-код: НОМЕР_2 , рік випуску 2015, грошову суму в розмірі 314 260,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3142,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 03 лютого 2025 року.
Суддя О.В. Дмитрюк