Справа № 336/7841/24
Пр. 1-кп/336/653/2025
28 січня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082320001396 від 09.07.2024, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славгород Могилевської області Республіки Беларусь, громадянина України, який отримав середню спеціальну освіту, одруженого, на утриманні дітей та інших осіб не має, офіційно не працевлаштований, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст 185, ч.4 ст.185 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 05 липня 2024 року в денний час, знаходячись на відстані близько 350 метрів від села Васинівка Пологівського району Запорізької області, де розташовано взводний опорний пункт з умовним визначенням N 33, побачив дерев'яні бруси, які там знаходилися. Після цього, він, переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента N271/2024 від 06.05.2024, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та залишаючись не поміченим для третіх осіб, шляхом вільного доступу, завантажив в легковий причіп з номерним знаком НОМЕР_1 п?ять брусів (пиломатеріал обрізний з вогнебіозахистом 150*150*3000), вартістю 490,22 гривень кожний, що належали ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», та за допомогою легкового автомобіля «LANOS DAEWOO» з номерним знаком НОМЕР_2 , до якого причеплений вказаний причіп, відтранспортував їх до свого подвір?я будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , чим здійснив їх таємне викрадення. Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» на загальну суму 2 451,10 гривень.
Дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування за даним епізодом кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім цього, ОСОБА_3 , 07 липня 2024 року в денний час, знаходячись на відстані близько 350 метрів від села Васинівка Пологівського району Запорізької області, де розташовано взводний опорний пункт з умовним визначенням N33, побачив дерев'яні бруси, які там знаходилися. Після цього, він, переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента N271/2024 від 06.05.2024, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та залишаючись не поміченим для третіх осіб, шляхом вільного доступу завантажив в легковий причіп з номерним знаком НОМЕР_1 чотири бруса (пиломатеріал обрізний з вогнебіозахистом 150*150*3000), вартістю 490,22 гривень кожний, що належали ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», та за допомогою легкового автомобіля «LANOS DAEWOO» з номерним знаком НОМЕР_2 , до якого причеплений вказаний причіп, відтранспортував їх до свого подвір'я будинку за адресою: АДРЕСА_2 , чим здійснив їх таємне викрадення. Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» на загальну суму 1960,88 гривень.
Дії ОСОБА_3 за даним епізодом кримінального правопорушення під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, а саме, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Також, як зазначено в обвинувальному акті та встановлено під час досудового розслідування, ОСОБА_3 , 09 липня 2024 року, приблизно о 10-30 годині, знаходячись неподалік села Васинівка Пологівського району Запорізької області, де розташовано взводний опорний пункт N33, побачив дерев'яні бруси, які там знаходилися. Після цього, він, переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента N271/2024 від 06.05.2024, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та залишаючись не поміченим для третіх осіб, шляхом вільного доступу завантажив в легковий причіп з номерним знаком НОМЕР_1 фрагмент гео-текстилю розміром 2 м2 x3,15 м2, вартість якого 191,52 гривень, фрагмент гео-текстилю розміром 2 м2 х3,8 м2, вартість якого 231,04 гривень, та фрагмент гео-текстилю розміром 2 м2 ?2,25 м2, вартість якого 136,80 гривень, в багажник легкового автомобіля «LANOS DAEWOO» з номерним знаком НОМЕР_2 , які належать ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», загальна вартість яких, складає 559,36 гривень. Після цього, ОСОБА_3 почав завантажувати в легковий причіп з номерним знаком НОМЕР_3 один брус (пиломатеріал обрізний з вогнебіозахистом 150*150*3000), вартістю 490,22 гривень, належний ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ». Під час завантаження вказаного бруса ОСОБА_3 був помічений сторонніми особами, які припинили його дії, тому він не вчинив всіх дій, які вважав за необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його
За даним епізодом дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану, повторно.
В судовому засіданні до завершення судового слідства прокурор заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений, про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за дії, вчинені за фактом вчинення крадіжки майна та незакінченого замаху на карадіжку майна із вказаними кваліфікуючими ознаками ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» на загальну суму 4 411,98 гривень, та закриття кримінального провадження в цій частині на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Обгрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що 09.08.2024 р.набрав чинності Закон України №3886-IX, яким були внесені зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
За нормою ст. 51 КУпАП у редакції Закону 3886-IX передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ).
Оскільки вартість майна, у вчинені крадіжки та замаху на крадіжку якого обвинувачується ОСОБА_3 за вказаними епізодами не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі викладеного вище.
В судовому засіданні зазначили, що розуміють нереабілітуючі підстави звільнення від кримінальної відповідальності згідно п.4-1 ч. 1 ст.284 КПК України.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився з невідомих причин, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи завчасно належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від зазначеного учасника кримінального провадження не надходило.
Відповідно до заяви представника потерпілого ОСОБА_5 , вх.№ від 10.10.2024, він просить здійснити розгляд за його відсутності, з?явитись не може у зв?язку із виробничою необхідністю. Позовна заява не подана у звєязку із накладенням арешту на майно підприємства.
В даному випадку є застосовною норма ст.325 КПК України, за змістом якої якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Тому, враховуючи, що за відсутності представника потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, необхідні для вирішення клопотання прокурора, суд постановив здійснити. Розгляд клопотання прокурора без участі представника потерпілого.
Суд виходить з того, що дійсно 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року N 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від (далі - Закон N 3886-IX), яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону N 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Разом з цим, ч.2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону N 3886-IX) визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз наведених норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Так, зі змісту обвинувального акта вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185 КК України, обвинувачений вчинив 05.07.2024, майнова шкода при цьому дорівнює 2 451,10 гривень; 07.07.2024, внаслідок чого вказаному потерпілому (юридичній особі) завдано збитки у сумі 1 960,88 гривень; а кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України 09.07.2024, сума завданих збитків дорівнює 559,36 гривень та 490,22 гривень відповідно. Сума завданих збитків встановлена на підставі бухгалтерських довідок та актів інвентаризації, що досліджені судом під час судового розгляду.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1 514 гривень відповідно. Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону N 3886-IX, на момент вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив саме 3 028 гривень.
Слід також зауважити, що положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи наведене, оскільки вартість таємно викраденого обвинуваченим майна та майна, незакінчений замах на крадіжку якого вчинено ОСОБА_3 , визначена у зазначеному вище розмірі, що є меншим за розмір, з якого відповідно до Закону N 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме менше ніж 3 028 гривень, суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, кримінальне провадження відносно обвинуваченого підлягає закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Так, згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 7 статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст..479-2 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 479-2 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Відповідно, враховуючи беззаперечну згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, суд встановив підстави для задоволення клопотання.
За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відповідно, арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 09.07.2024, накладений згідно з ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справах №335/8026/24, пр.1-кс/3210/2024 від 12.07.2024 та №335/8026/24, пр.1-кс/335/3209/2024 від 12.07.2024, підлягає скасуванню.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду справи не застосовувались.
Відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов'язані із залученням експертів. Відповідні витрати у даному провадженні відсутні.
Суд також вважає за необхідне розглянути питання щодо речових доказів по справі з урахуванням положень ст.100 КПК України та думки сторін кримінального провадження, висловленої під час розгляду справи.
Керуючись ст.100, 118, 174, 284, 288, 325, 370-372, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст 185, ч.4 ст.185 КК України, закрити у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справах №335/8026/24, пр.1-кс/3210/2024 від 12.07.2024 та №335/8026/24, пр.1-кс/335/3209/2024 від 12.07.2024.
Речові докази - 9 дерев?яних брусів, довжиною 3 метри, товщиною 15 см, шириною 15 см, фрагмент гео-текстилю розміром 2*3,15 м, фрагмент текстилю, розміром 2*3,8 м, фрагмент гео-текстилю, розміром 2*2,25 м, брус, довжиною 3 м, шириною 15 см, товщиною 15 см, - передані до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, повернути потерпілому ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» за приналежністю.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1