ЄУН № 337/487/25 Провадження № 3/337/212/2025
04.02.2025 м. Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Мальований В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП України в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 2315 від 08.04.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
17.01.2025 року о 14:30 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру , а саме : кричав , словесно ображав , принижував , завдавав ляпаси, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілого, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (згідно протоколу від 17.01.2025 року, серії ВАВ №004324.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він з дитинства страждає психічним захворюванням, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом шизотиповий розлад. 17.01.2025 року у нього з батьком стався сімейний конфлікт. В ході якого вони ображали один одного . Із-за свого психічного стані він не міг в повній мірі контролювати свої емоції і в ході конфлікту завдав батькові ляпаса по обличчю. Свідомого наміру вчиняти відносно батька сімейне насильство у нього не було. На даний час вони з батьком примирилися , претензій один до одного не мають, тому прохає звільнити його від адміністративної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його син ОСОБА_4 з дитинства страждає психічним захворюванням , перебуває на обліку у лікаря-психіатра. Ніде не працює , не має самостійного заробітку, за станом здоров'я визнаний не придатним до військової служби. 17.01.2025 року у нього із сином сталася сімейна сварка, в ході якої він не стримався і почав сильно кричати на сина та ображати його , чим спровокував останнього на відповідь, внаслідок чого син у збудженому стані завдав йому ляпаса по обличчю. На даний час вони примирилися . В ході сварки син йому не завдав ні фізичної , ні психологічної шкоди , тому просить не притягувати його до відповідальності.
Розглянув матеріали адміністративної справи, суд прийшов до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. У відповідності зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону. Як зазначено у ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", під насильством в сім'ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Психологічне насильство в сім'ї це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю. Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно п. 14 ст .1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Тобто умисел особи має бути направлений на вчинення насильства . Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 року неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву". Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Судом встановлено, що 17.01.2025 року о 14годині 30 хвилин, між ОСОБА_4 та його батьком ОСОБА_5 , за місцем їх проживання : АДРЕСА_1 , сталася сімейна сварка в ході якої вони обопільно ображали один одного, та ОСОБА_6 в ході сварки завдав ляпаса батькові.
З пояснень потерпілого ОСОБА_5 слідує , що в ході сварки йому психологічної та фізичної шкоди не завдано. Сам ОСОБА_3 вважає , що це він своєю поведінкою спровокував сина, який страждає психічним захворюванням на конфлікт. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004324 від 17.01.2025 року слідує , що діями ОСОБА_4 шкода потерпілому ОСОБА_5 не завдана, а могла бути завдана, що не відображає об'єктивну сторону ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка передбачає обов'язкову ознаку завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно батька ОСОБА_5 , а саме які б підтверджували його умисні винні дії направленні на вчинення домашнього насильства у розумінні ст.173-2 КУпАП, матеріали справи не містять, а тому суд вважає не доведеним цей факт.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з огляду на те, що органами поліції не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства, вважаю, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 247 КУпАП, суддя
Адміністративну справу відносно ОСОБА_4 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: В.О. Мальований