03.02.2025
ЄУН 337/3786/19
1-в/337/19/2025
03 лютого 2025 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі подання заступника начальника Фастівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,
Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2020, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ч.1 ст.296 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500,00 грн. Цим же вироком ОСОБА_4 розстрочено сплату штрафу на строк шість місяців з моменту набрання вироком законної сили рівними частинами по 1416,67грн., щомісячно.
Вирок суду набрав законної сили 10.07.2020 і звернутий до виконання.
20.01.2025 заступник начальника Фастівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській звернулася до суду з поданням про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500,00грн. на підставі п.1 ч.1 ст.80 КК України у зв'язку закінченням 2-річного строку давності виконання вироку суду, мотивуючи його тим, що засуджений ОСОБА_4 до уповноваженого органу з питань пробації не з'явився. Інспектором органу пробації було здійснювався виїзд за зазначеною адресою місця проживання засудженого - АДРЕСА_1 , де фатично знаходяться складські приміщення. За повідомленням охоронця, ОСОБА_4 колись мешкав та працював за цією адресою, але виїхав за кордон у 2022 році. Згідно відповідей Вознесенівського РВ ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області та Запорізької міської ради, факт проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 не підтверджено. Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України, ОСОБА_4 18.03.2022 перетнув кордон на виїзд з України в пропускному пункті Яготин. 28.07.2022 до ВП №1 Фатівського РУП ГУНП в Київській області направлено подання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування призначеного покарання. Постановою ВП №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області від 31.01.2022 кримінальне провадження про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідності за ч.1 ст.389 КК України закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Станом на 20.01.2025 засуджений штраф не сплатив, підтверджуючих документів не надав, інформації про поважні причини невиконання вироку суду немає, факт ухилення засудженого від відбування покарання вироком суду не встановлений, нового кримінального правопорушення він не вчинив.
Представник Фастівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, просить подання задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подання підтримав, просить його задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Згідно з ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання, зокрема, про звільнення від покарання.
Ч.1 ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.1 ст.74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки - два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч.3,4 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Так, судом встановлено, що вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2020, яким ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, і призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500,00грн., набрав законної сили 10.07.2020 і підлягав обов'язковому виконанню.
Однак станом на 20.01.2025, тобто понад 2 роки з моменту набрання законної сили, вказаний вирок суду ні добровільно засудженим, ні в примусовому порядку уповноваженими органами не виконаний.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що засуджений ОСОБА_4 був достовірно обізнаний про призначення покарання у вигляді штрафу та порядок його сплати, після звернення вироку до виконання. Йому було направлено виклик-повідомлення з роз'ясненням про порядку сплати штрафу та наслідків невиконання вироку. На виклик інспектора органу пробації ОСОБА_4 не прибув, квитанція про сплату штрафу не надав. Згідно відповіді Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 переткнув кордон України 18.03.2022.
Разом з тим, факт його ухилення від відбування покарання у вигляді штрафу, за що ч.1 ст.389 КК України передбачена кримінальна відповідальність, обвинувальним вироком суду не встановлений.
Згідно з наявною в справі інформацією станом на 16.12.2024 засуджений ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення не вчинив.
Отже, обставин, які б свідчили про зупинення перебігу 2-річного строку давності виконання вказаного вироку та переривання цього строку, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає можливим звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500,00грн., призначеного вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2020, у зв'язку з чим подання органу пробації слід задовольнити.
Керуючись ч.1 ст.74, ч.1,3,4 ст.80 КК України, ст.2,537,539 КПК України, суд
Подання Фастівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2020, у вигляді штрафу в розмірі 8500,00грн. на підставі п.1 ч.1 ст.80 КК України у зв'язку з закінченням строку давності виконання вироку суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1