Дата документу 04.02.2025
Справа № 334/843/25
Провадження № 1-кп/334/434/25
04 лютого 2025 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 1-кп/334/434/25, відомості про яке внесені 11 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087050000011, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має повну вищу освіту, не працює, у шлюбі не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання психотропної речовини та наркотичного засобу без мети збуту, в порушення вимог статей 25 - 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку став незаконно зберігати при собі. В подальшому, за допомогою транспортного засобу марки «HONDA» модель «CIVIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , незаконно перевіз вищевказану психотропну речовину до місця свого проживання з метою власного вживання без мети збуту. Окрім цього, діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу, який став незаконно зберігати у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою власного вживання без мети збуту, до виявлення їх працівниками поліції.
27.01.2025 в період часу з 14 години 26 хвилин до 17 години 02 хвилин співробітниками поліції в ході проведення санкціонованого обшуку у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у барабані пральної машини у ванній кімнаті виявлено та вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетаміном, маса якої складає 0,1632 г. (в перерахунку на основу); у відрі на кухні виявлено та вилучено пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетаміном, маса якої складає 0,00104 г (в перерахунку на основу). Загальна маса метамфетаміну в перерахунку на основу складає 0,16424 г. Також, на балконі вказаної квартири виявлено та вилучено два предмети та два фрагменти полімерних пляшок з нашаруваннями темно-коричневого кольору, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - екстрактом канабісу, маса якого склала 0,241 г. та 0,842 г. в перерахунку на суху речовину. Загальна маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину складає 1,083 г., які ОСОБА_3 зберігав для власного вживання без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною першою статті 309 КК України як незаконне придбання, перевезення та зберігання психотропної речовини та наркотичного засобу без мети збуту.
Разом з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження прокурор ОСОБА_5 подала клопотання про розгляд кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До матеріалів кримінального провадження долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 від 31.01.2025, яка складена у присутності захисника адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності його учасників, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлені обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження та відповідають формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює обставини вчинення ним кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнав в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього докази в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 незаконно придбав, перевіз та зберігав психотропну речовину та наркотичний засіб без мети збуту, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України.
При призначенні покарання, відповідно до вимог статей 65 - 67 КК суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, а також утримання ним двох малолітніх дітей. При цьому обставини, які обтяжують йому покарання, судом не встановлені.
Враховуючи у сукупності тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, ступінь його вини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене частиною першою статті 309 КК України, у виді пробаційного нагляду, з покладанням обов'язків, передбачених частиною другою та пунктом 4 частини третьої статті 59-1 КК України.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
При призначенні покарання судом враховано, що притягнення до юридичної відповідальності за своєю суттю становить втручання у права людини. Так накладення на особу штрафу як покарання за вчинене порушення є втручанням у її право на мирне володіння своїм майном, яке гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини визнає, що накладення неспіврозмірно великого штрафу за правопорушення є несумісним зі статтею 1 Першого протоколу (Mamidakis v. Greece, заява № 34433/04, постанова від 11.01.2007). Суд вважає, що аналогічний підхід можна застосувати і в даному кримінальному провадженні. Втручання у здійснення права власності повинно бути законним, переслідувати легітимну мету і повинно бути пропорційним, тобто має бути дотриманий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи (Щокін проти України, заяви № 23759/03 та № 37943/06, §50). Оцінюючи пропорційність призначення покарання у межах санкції, передбаченої частиною першою статті 309 КК України, у виді штрафу суд дійшов висновку, що навіть мінімальний штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 гривень) буде для обвинуваченого надмірним фінансовим тягарем, оскільки він не працює та має на утриманні двох малолітніх дітей. Відтак, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку про неможливість застосування до обвинуваченого покарання у виді штрафу.
Також відповідно до частини першої статті 57 КК України не є можливим призначення обвинуваченому покарання у виді виправних робіт, оскільки він не працює.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта (висновок експерта № СЕ-19/108-25/2271-НЗПРАП від 30.01.2025) у сумі 3 183,60 гривні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, щодо яких вирішуються питання при постановленні вироку, не застосовувались.
Керуючись статтями 100, 124, 371, 373, 374, 381 - 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік.
На підставі частини другої та пункту 4 частини третьої статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок.
Речові докази:
- психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін загальною масою в перерахунку на основу 0,16424 г.; наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - канабіс масою 1,083 г. в перерахунку на висушену речовину; 12 насіння рослин, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити,
- мобільний телефон марки «Infinix» в корпусі синього кольору, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , - залишити ОСОБА_3 за належністю,
- банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ «ПУМБ»; ваги у кількості двох штук округлої та квадратної форми; пластиковий контейнер з зіп-пакетами, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_3 за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1