Дата документу 30.01.2025
Справа № 334/9842/24
Провадження № 2-о/334/31/25
30 січня 2025 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участю секретаря Мандик М. О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника Вельможко А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту,
04.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про факту перебування ОСОБА_1 на утриманні її ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Подружжя сумісно проживало по день смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , були пов'язані спільним побутом і бюджетом, мали взаємні права та обов'язки, чоловік мав набагато більший дохід, ніж дружина, тому остання знаходилась на його утриманні.
12.08.2024 заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_3 . Проте, рішенням від 20.08.2024 №47219/03-16 у запитуваному перерахунку пенсії заявнику було відмовлено, із посиланням на п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно з яким за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Оскільки заявник не була зареєстрована за місцем свого фактичного проживання - АДРЕСА_1 , де було зареєстровано її чоловіка за життя, надати відповідну довідку для призначення пенсії неможливо. Згідно із п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Таким чином, для переведення з одного виду пенсії на інший заявнику необхідно встановити факт її перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_3 , тобто виникнення в неї відповідного права залежить від встановлення факту, який його породжує.
Заявник та її представник адвокат Вельможко А. І. заяву підтримали, просили задовольнити з підстав зазначених у заяві.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, 17.12.2024 року від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, вивчивши доводи заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України).
Пунктом 2 частини 1, частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
1.Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення.
2. Встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_1 . Заявник була дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу НОМЕР_2 .
Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 36 цього Закону встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058-IV).
12.08.2024 заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_3 . Проте, рішенням від 20.08.2024 №47219/03-16 у запитуваному перерахунку пенсії заявнику було відмовлено, із посиланням на п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно з яким за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
ОСОБА_3 отримував пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 22 039,09 ( з 01.03.2024 року).
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 3878,59 грн (з 31.12.2024 року).
Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).
Отже Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Як роз'яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , проживала з ним спільно, та пенсія її чоловіка була постійним та основним джерелом для її існування, проте вони були зареєстровані за різними адресами, хоча фактично проживали спільно.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 08.08.2024 року, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 17.01.2014 року по теперішній час; ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 01.02.2006 року по теперішній час.
Згідно копії договору купівлі - продажу від 12.04.2017 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_4 , ОСОБА_5 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до копії домової книги за адресою: АДРЕСА_2 , оригінал якої було досліджено у судовому засіданні, міститься запис про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки голови квартального комітету №43 сім'я ОСОБА_6 мешкає у цьому районі більше 20 років. Спочатку у будинку АДРЕСА_2 , в якому вони були прописану у двох, а після побудови будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 прописався у новому будинку. Згодом будинок по АДРЕСА_2 був проданий подружжю ОСОБА_7 , в ОСОБА_1 в ньому не проживала, хоча і з нього не виписувалася.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вони з чоловіком мешкали у будинку АДРЕСА_2 , проте при реєстрації її місця проживання помилково було зазначено номер будинку АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що з подружжям ОСОБА_6 знайомий більше 30 років. ОСОБА_3 був його керівником тривалий час, після його виходу на пенсію свідок часто йому допомагав у побутових питаннях, неодноразово бував у нього вдома. ОСОБА_1 постійно проживала з чоловіком, спочатку у старому будинку по АДРЕСА_1 , а потім вони переїхали до нового будинку на цій же вулиці навпроти старого будинку. Щодо майнового стану ОСОБА_1 йому не відомо, проте ОСОБА_3 працював директором «Укртелекому», мав гарний дохід, як свідку відомо, подарував їй машину.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_3 знайома близько сорока років, мали дружні стосунки. Подружжя ОСОБА_6 проживало постійно разом по АДРЕСА_1 . Жили в будинку, а напроти нього будували інший, в який згодом переїхали, а старий продали. ОСОБА_1 вже не працювала, мала невелику пенсію, а чоловік займав посаду директора «Укртелекому», мав високу зарплату, утримував усю сім'ю.
Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на те, що встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення пенсії, суд дійшов до висновку, що вимога заявниці про встановлення факту перебування її на матеріальному утриманні покійного чоловіка, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 81, 89, 247,263, 265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення фактузадовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б.
Суддя: Філіпова І. М.