Справа № 317/2652/21
Провадження № 1-кп/317/43/2025
03 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у об'єднаних кримінальних провадженнях №12020080000000380 від 19.10.2020, №12021082230000366 від 04.08.2021 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України,
У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 подане письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на два місяці, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Жодний із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки при обранні особистого зобов'язання обвинувачений зможе покинути місце проживання, продовжити злочинну діяльність або впливати на свідків.
Прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачений перебуває під домашнім арештом вже понад шість місяців у сукупності, свідки допитані, докази досліджені у повному обсязі, обвинувачений сумлінно виконує свої обов'язки та жодним чином не перешкоджає кримінальному провадженню, а отже просив відмовити у продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, зауважив, що ОСОБА_5 наразі перебуває у скрутному матеріальному положенні та не має можливості сплачувати за оренду житла за адресою застосування до нього домашнього арешту, тому просив у разі продовження строку застосування домашнього арешту визначити житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник підтримали позицію обвинуваченого та його захисників.
Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши учасників справи суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_5 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення застави, який в подальшому ухвалами Запорізького районного суду Запорізької області неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 28 травня 2024 року - до 26.07.2024 включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01.01.2024.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09 липня 2024 року за клопотанням захисника обвинуваченого змінено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , який неодноразово продовжувався, у подальшому ухвалою суду від 13.09.2024 із визначенням часового проміжку з 20 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня без використання електронних засобів.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання у клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними, прокурором у судовому засіданні не доведені.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти громадської безпеки та двох злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, один з яких є особливо тяжким, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків та не має постійного місця реєстрації, що підтверджує існування передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризику, судом враховується, що ОСОБА_5 є раніше не судимим, під час судового розгляду жодної інформації про порушення покладених на обвинуваченого обов'язків у період перебування під домашнім арештом до суду не надходило, поведінка обвинуваченого під час судового розгляду є сумлінною, а також відсутність достатніх даних про наявність з боку обвинуваченого наміру перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд дійшов висновку, що продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться у клопотанні, а відтак відмовляє у задоволенні клопотання прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Отже, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи обвинуваченого, які зазначені вище, суд вважає, що саме такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання, щодо можливості застосування якого клопотав захисник обвинуваченого, на даному етапі судового розгляду, є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання ризикам, відповідає особі обвинуваченого, та є обґрунтованим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193-194, 199, 392-393, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.
Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та обвинуваченою у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;
- не відлучатись із м. Запоріжжя без дозволу суду.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 03 квітня 2025 включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за вказаним запобіжним заходом покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині відмови у продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 03.02.2025 року о 16 годині 45 хвилин.
Суддя ОСОБА_1