іменем України
30.01.2025
Справа № 331/7013/24
Провадження № 2-о/331/56/2025
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, -
Адвокат Скользнєва В.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні.
Свою заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (чоловік заявника), про що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено актовий запис про смерть № 2305.
Заявник є пенсіонеркою за віком, перебуває на обліку в Генічеському об'єднаному управлінні ПФУ в Херсонській обл. та отримує пенсію за віком у розмірі 3 100,84 грн., а з березня 2024 р., 3 277,22 грн.
Чоловік заявниці ОСОБА_2 отримував підвищену пенсію, за місяць він отримав пенсію у розмірі 10 253,84 грн., а з березня 2024 року - 10 467,92 грн.
Зазначені кошти були основним джерелом існування заявниці, які вона витрачала на оплату обов'язкових комунальних платежів, а також на потреби родини і на свої власні потреби, тобто вона знаходилась на його утриманні.
Після смерті чоловіка, заявник лишилася основного джерела існування, так як пенсії, яку вона отримує, недостатньо для нормальних умов проживання. У Головному управлінні ПФУ в Запорізькій області, де перебуває на обліку заявник, останній повідомили, що для призначення пенсії по втраті годувальника їй необхідно надати довідку про сумісне проживання разом з померлим.
Таку довідку вона надати не може, оскільки вона була зареєстрована за іншою адресою, але фактично подружжя проживало разом за адресою: АДРЕСА_1 .
Через окупацію рідного міста Генічеськ, подружжя було вимушено переїхати до м. Запоріжжя, до свого зятя, ОСОБА_3 , який проживає за вищевказаною адресою, та стати на облік ВПО.
Заявниці необхідно встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскільки незважаючи на різні адреси реєстрації, вони проживали разом, та встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні у ОСОБА_2 для того аби заявник мала можливість оформити пенсію по втраті годувальника.
Просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Генічеськ, Херсонської області, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 та її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новосибірськ, Російської Федерації, РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Генічеськ, Херсонської області, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 на утриманні у чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новосибірськ, Російської Федерації, РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до моменту його смерті.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2024 року відкрито провадження по справі.
Представник заявника, адвокат Скользнєва В.В., у судовому засіданні на задоволенні заяви наполягає.
Представник, Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просить розглянути справу за наявними матеріалами в межах чинного законодавства.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, свідка, приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України)
Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що: за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні (ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст.531 Цивільного Кодексу України) не менше одного року; для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником (статті 456, 457, 461 ЦК).
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року № 335/4669/23 .
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 2 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, отриманих під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Аналіз зазначених норм статей дає підстави для висновку про те, що чоловік (дружина) став непрацездатним, а саме, досягнув пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мають право на отримання пенсії за їх вибором: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника (за умов, що вони були на повному утриманні померлого годувальника).
Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документом, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).
Порядком № 22-1 передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
У даній справі заявник, як така, що досягнула пенсійного віку, отримує пенсію за віком, при цьому, вона має право перейти на пенсію у зв'язку із втратою годувальника за умови знаходження на повному утриманні свого померлого чоловіка, звернулася із заявою про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка до його смерті. Відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовив ОСОБА_1 в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», оскільки заявницею не було доведено, що сім'я проживала разом за однією адресою.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (чоловік заявниці), про що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено актовий запис про смерть № 2305, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 30.08.2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що померлий ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 .
Доказом підтвердження фактичного місця проживання подружжя є лікарське свідоцтво про смерть №5006 від 30.08.2024 р., у якому зазначено місце смерті ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 .
Окрім того, проживання заявника за однією адресою підтверджується довідкою №2 від 28.09.2024 р., Голови правління ОСББ «Континент» Р.Коровайним, в якій зазначається, що подружжя починаючи з 22.02.2022 р. постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також те, що заявник та її чоловік ОСОБА_2 за час шлюбу до смерті чоловіка заявника проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 , та те, що заявник і по сьогоднішній день проживає за цією адресою, у судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_3 , який доводиться подружжю зятем, та також проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , проживала з ним спільно, а також на те, що пенсія її чоловіка була постійним та основним джерелом для існування, оскільки доходи померлого чоловіка значно перевищували по сумі доходи заявниці.
Встановлення факту перебування на утриманні чоловіка необхідно для можливості переходу з одного виду пенсії (за віком) на інший (по втраті годувальника).
Заявник є пенсіонеркою за віком, перебуває на обліку в Генічеському об'єднаному управлінні ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком у розмірі 3 100,84 грн., а з березня 2024 р., 3 277,22 грн., що підтверджується довідкою про доходи№3997999545704928.
Чоловік заявниці ОСОБА_2 отримував підвищену пенсію, за місяць він отримав пенсію у розмірі 10 253,84 грн., а з березня 2024 року - 10 467,92 грн., що підтверджується довідкою про доходи № 923270169189
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 надала належні та допустимі докази, які б підтверджують факт її перебування на утриманні померлого ОСОБА_2 , одержання від нього допомоги, яка була для заявника постійним і основним джерелом засобів до її існування.
Отже, суд вважає, що є підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 76,81, 82, 263-265, 273, 293, 315-319 ЦПК України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні - задовольнити повністю.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Генічеськ, Херсонської області, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 та її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новосибірськ, Російської Федерації, РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Генічеськ, Херсонської області, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 на утриманні у чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новосибірськ, Російської Федерації, РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до моменту його смерті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.
Суддя: Н.В.Фісун