Справа № 314/3800/23
Провадження № 1-кп/314/159/2025
30.01.2025 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082210000362 від 05.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Дніпропетровськ, громадянин України, освіта базова загальна середня, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст.190 КК України, раніше судимий,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
15.08.2023 року до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, відповідно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, за який судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин:
Так, в середині травня 2023 року, о 19:00 год. ОСОБА_3 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, знаходячись разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщенні гаражу, який розташований по АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, попрохав у останньої належне їй майно ОСОБА_3 , діючи умисно, при цьому достовірно розуміючи, що зловживає довірою ОСОБА_6 , з метою особистого збагачення, розпорядився ним на власний розсуд.
Згідно з висновком експерта судової товарознавчої експертизи № 3623 від 14.08.2023 ринкова вартість, з урахуванням зносу, велосипеду «Україна», сріблястого кольору, на момент скоєння кримінального правопорушення становить 1250,00 гривень. Таким чином, ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1250,00 гривень.
Обвинуваченому було роз'яснено зміст Закону України від 18.07.2024 № 3886-IX та наслідки закриття провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України в порядку, передбаченому ст. 479-2 КПК України, зокрема, щодо закриття провадження не з реабілітуючих підстав. ОСОБА_3 зазначив, що йому зрозумілий зміст наведених норм і він наполягає на закритті провадження з вказаних ним підстав.
Суд заслухавши клопотання, думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до такого.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно зі ст.147 Конституції України офіційне тлумачення Законів України дає Конституційний Суд України.
Виходячи з положень рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997 щодо офіційного тлумачення ст.58 Конституції України, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
У абз.3 п.2, абз.4 п.3 мотивувальної частини рішення №6-рп/2000 від 19.04.2000року, Конституційний Суд України офіційно розтлумачив положення ст.58 Конституції України саме щодо зворотної дії в часі кримінально-правової норми, котра пом'якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це, зокрема, стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Тобто у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за відповідними частинами ст.51 КУпАП. Отже, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачено адміністративне стягнення вважається крадіжка, яке не перевищує 2-х неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 07.10.2024 у справі 278/1566/21.
Згідно вказаного рішення об'єднана палата ККС ВС дійшла висновку про те Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно в середині травня 2023 року вартістю 1250,00 грн.
Станом на 01 січня 2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, майна ОСОБА_6 (1250,00), розмір вартості майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.190 КК України, становив у 2023 році 2684,00 грн - вказані кримінальну правопорушення підлягають закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
За приписами частини першої, третьої статті 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Пункт 4-1 ч.1 ст.284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ураховуючи те, що вартість викраденого майна, вказана в обвинувальному акті є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність у 2023 році 2684,00грн, а також отриманої під час судового розгляду згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження у зв'язку з декриміналізацією злочину, суд вважає, що з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, кримінальне провадження підлягає закриттю з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Водночас суд враховує, що скасовано кримінальну протиправність діяння, яке вказане в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 , але не скасовано його протиправність взагалі. Тому, прокурор не позбавлений можливості, за наявності підстав, направити необхідні документи до органу, уповноваженому порушувати процедуру притягнення до адміністративної відповідальності.
У кримінальному провадженні не було заявлено цивільних позовів потерпілою.
Витрати відсутні.
Керуючись ст. 5 КК України, п. 4-1 ч.1 ст. 284, ст. ст. 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого та його захисника - задовольнити.
Кримінальне провадження за № 12023082210000362 від 05.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
30.01.2025