Справа № 298/84/25
Номер провадження 3/298/74/25
03 лютого 2025 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Україна, Волинська обл., м. Луцьк, місце проживання:
АДРЕСА_1 . непрацюючого, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 144782 від 03.11.2024 03 листопада 2024 року о 09 год. 15 хв. на околиці населеного пункту Жорнава (територія Ставненської сільської громади Ужгородського району Закарпатської області), в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 5500 метрів до державного кордону України, в районі 32 прикордонного знаку Словацької Республіки був затриманий гр. України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Під час спроби незаконного перетину державного кордону України вдався до втечі та вчинив злісну непокору, а саме не виконав неодноразову повторену законну вимогу військовослужбовця ДПСУ зупинитись і продовжував втікати. Під час переслідування гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосував газовий балончик відносно військовослужбовця ДПСУ. Своїми діями порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомлений про час, місце та дату розгляду справи належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення у зв'язку з поданою ним заявою на отримання електронних повісток, в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення його з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді. Також у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП відбудеться в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 22, та просить розглянути справу без його участі.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи.
При цьому за змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-10 КУпАП, не є обов'язковою.
Відтак суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.
В положеннях ч. 2 ст. 185-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за дії, вчинені групою осіб за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Адміністративна відповідальність за частиною першою ст. 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, ті самі
Об'єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов'язків.
У відповідності до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 у справі №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 03.11.2024; копією протоколу про адміністративне затримання від 03.11.2024; поясненнями службової особи Державної прикордонної служби від 03.11.2024; поясненнями ОСОБА_1 від 03.11.2024, в яких він визнає обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 03.11.2024; витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період із 20.00 02.11.2024 року по 20.00 03.11.2024 року; схемою порушення; довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів з додатками від 03.11.2024.
За таких обставин суддя приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, дії останнього за вказаними ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, як злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, вчинена групою осіб, та такі його дії кваліфіковані вірно.
Суддя констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №4024-ІХ від 29.10.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 10.11.2024 строком на 90 діб.
Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.
Санкція ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, передбачає накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
У порядку вимог ст. ст. 33 - 35 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 185-10 КУпАП суд враховує встановлені судом обставини вчинення правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу ОСОБА_1 , який вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, беручи до уваги ступінь вини винної особи та її майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність особи правопорушника, наявність обтяжуючої відповідальність обставини, суддя приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції, встановленої за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання судді, таке стягнення буде достатнім для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і відповідатиме визначеній ст. 23 цього Кодексу меті адміністративного стягнення.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 185-10, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.В. Ротмістренко