Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-н/641/190/2025 Справа № 641/582/25
03 лютого 2025 року Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Зелінська І. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 за період з лютого 2022 року по липень 2024 року в розмірі 27 431, 52 грн., судового збору у розмірі 302, 80 грн..
Заявник право своєї вимоги мотивує тим, що здійснює постачання природного газу, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, який затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2500.
Розглянувши надані суду матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст.165ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
У заяві про видачу судового наказу зазначено, що боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова, сформованої на запит суду, вбачається, що боржник ОСОБА_1 з 01.06.2016 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Положеннями п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі, й інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Разом з цим, доказів, які б містили дані про те, що буд. АДРЕСА_1 , належить, або ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була користувачем вказаного будинку в період з лютого 2022 року по липень 2024 року матеріали заяви не містять.
Враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, яка не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України, то у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Крім того, без зазначених вище документів не вбачається виникнення права грошової вимоги заявника, у зв'язку з чим у видачі судового наказу слід відмовити також і на підставі п. 8 ч. 1ст. 165 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 161,165,166,258-261,353 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1статті 165 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя -І. В. Зелінська