Справа № 766/23088/21
н/п 2-а/766/127/25
про залишення адміністративного позову без розгляду
14.01.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участі секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Херсон адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищезазначена адміністративна справа.
Ухвалою суду від 24.11.2021 року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
01.12.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
03.12.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
10.11.2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
13.12.2021 року від позивача надійшла заява про зміну підстав позову.
Ухвалою суду від 23.12.2021 року витребувано докази по справі.
Ухвалою суду від 07.05.2024 року витребувано докази по справі.
Позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання призначене на 14.01.2025 року, про час та місце судового розгляду повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом направлення судових повісток за вказаним у позовній заяві місцем його проживання, за номером телефону та на електронну пошту, які були вказані у заявах позивача по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у зв'язку із неявкою позивача просив відкласти розгляд справи, призначеної на 29.10.2024 року о 11:30.
Суд, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, про судові засідання, призначені на 29.10.2024 року, 14.01.2025 року, позивач повідомлявся шляхом направлення судових повісток за вказаним у позові місцем його проживання, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
В свою чергу, у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 947/15524/20 колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.
Відтак з відмітками на конверті, який повернувся до суду «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Підстав для відкладення, нового повідомлення, немає.
Крім того, судом направлялися повістки про виклик до суду за іншими контактними даними позивача, вказаними ним у його заявах, які містяться у матеріалах справи.
Згідно довідки про доставку SMS від 25.07.2024 року повідомлення про виклик у судове засідання призначене на 29.10.2024 року було доставлено позивачу 25.07.2024 року.
Згідно довідки про доставку електронного листа від 25.07.2024 року повідомлення про виклик у судове засідання призначене на 29.10.2024 року було доставлено позивачу 25.07.2024 року.
Згідно довідки про доставку електронного листа від 19.11.2024 року повідомлення про виклик у судове засідання призначене на 14.01.2025 року було доставлено позивачу 19.11.2024 року.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах цивільної справи наявні відомості про належне повідомлення позивача про дату та час розгляду справи, а саме на судові засідання, призначені на 29.10.2024 року, 14.01.2025 року.
Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною 5 статті 205 КАС України разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами КАС України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Заяви про розгляд справи у відсутність позивача до суду надано не було.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, призначене на 14.01.2025 року і від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 - без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
Керуючись ст. 44, 131, 205,240 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду в загальному порядку після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст ухвали складено 14.01.2025 року.
СуддяЯ. В. Шестакова