Справа №766/1380/24
Пров. №3/766/186/25
20.01.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді Корольчук Н.В.
за участю:
секретаря: Комарькової Є.І.
захисника: Мієнка Р.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
24.01.2024 о 18:28 год. в м. Херсоні по вул. І. Кулика, б. 124 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС. Заяви про відкладення судового засідання не подав.
Наведене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи.
Захисник Мієнко Р.В. висловив думку про недоведеність інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обгрунтовуючи свою позицію, захисник зазначає, що:
- можливість виявлення поліцейськими у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, за обставин документування інкримінованих йому обставин є сумнівною з огляду на те, що він спілкувався з поліцейськими з салону автомобіля через напіввідчинене вікно;
- поліцейськими не складено акт огляду на стан сп'яніння, який мав бути складений у двох примірниках, один з яких мав бути вручений водію;
- наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно відеозапису взагалі не виписувалося та не вручалося ОСОБА_1 ; огляд поліцейськими не проводився, хоча текст направлення містить відомості про виявлення у останнього ознак алкогольного сп'яніння та про доставлення водія поліцейськими до медичного закладу, що не відповідає дійсності;
- матеріалами справи не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується сукупністю перевірених і досліджених судом доказів, які суд визнає належними та допустимими, а саме:
- даними протоколу серії ААД №411940 від 24.01.2024, відповідно до якого 24.01.2024 о 18:28 год. в м. Херсоні по вул. І. Кулика, б. 124 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України;
- відеофайлами з нагрудних відеокамер поліцейського з яких вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськимиу зв'язку з тим, що не був пристебнутий паском безпеки, а також автомобіль мав механічні пошкодження передньої частини та передньої водійської двері. На пропозицію поліцейських вийти з автомобіля для з'ясування цих обставин він відмовився, натомість напіввідчинив скло на водійських дверях і таким чином спілкувався з поліцейськими. В ході спілкування з поліцейськими не заперечував факту керування автомобілем та неодноразово запитував поліцейських про те, чому вони його зупинили. Поліцейськими у нього були помічені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння як з використанням приладу Драгер, так і в медичному закладі, на що він відмовився;
- рапортом інспектора поліції щодо обставин виявлення та документування інкримінованих ОСОБА_1 дій;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, у якому зафіксовано, що інспектором поліції пропонувалось ОСОБА_1 проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з виявленням у нього ознак сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП Трикоз Я. від 25.01.2024, що підтверджує отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.5 ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»(далі по тексту Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці(п. 3 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно із п. 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Так, з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп'яніння.
Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, а тому представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції правомірно було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд зазначає, що у суду не викликає сумнівів спроможність поліцейських виявити у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, про що зазначає захисник, оскільки з-поміж тих ознак, які зазначені у Інструкції, у протоколі зазначені саме ті, які поліцейські об'єктивно мали можливість виявити в тій обстановці, в якій відбувалося спілкування - напіввідчинене вікно, що передбачає рух повітря з салону автомобіля і відповідно можливість відчути запах, в даному випадку запах алкоголю, незатоноване скло та ліхтар у поліцейського, направлений в салон автомобіля, що давало поліцейським можливість бачити водія і виявити інші ознаки - тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя.
Також, на думку суду, не заслуговують на увагу доводи захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_1 через відсутність в матеріалах справи акту огляду на стан сп'яніння, оскільки за змістом п. 10 Інструкції такий акт складається у разі, коли огляд проводився, тоді як ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду.
Окрім того, доводи захисника про невручення ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на висновки суду про доведеність його винуватості не впливають як такі, що не ґрунтуються на законі, оскільки сама форма направлення згідно Інструкції не передбачає його вручення водієві. Інші недоліки направлення, на які вказує захисник, не є такими, що впливають на правильність встановлення інкримінованих ОСОБА_1 обставин та висновок про його винуватість, з огляду на те, що ОСОБА_2 чітко заявив поліцейським про відмову проходити огляд в медичному закладі, що зафіксовано відеозаписом.
Твердження захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються матеріалами справи, відомості, зафіксовані у них, сумнівів у їх достовірності у суду не викликають.
Так, незважаючи на те, що перше відео (файл з назвою «Керування» від 25.01.2024 розміром 5691КБ) не містить відомостей про дату та час фіксації, однак воно узгоджується з другим відео, яким зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, з огляду на зафіксовані ними обставини на місці документування - тотожність номерного знаку автомобіля та місця його зупинки (вечірній час доби, наявність подібних будівель навколо, освітлення, рекламного щита з надписом «Меблі»). Наведене дає підстави для висновку про те, що на обох відео зафіксовані події, які відбувалися у одному і тому ж місці та в один і той же час.
Крім того, висновок суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом ґрунтується на тому, що сам ОСОБА_1 в ході спілкування з поліцейськими фактично не заперечував факту керування автомобілем та неодноразово запитував поліцейських про те, чому вони його зупинили.
Отже, додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази у сукупності з поведінкою ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими дають підстави для висновку про те, що до моменту пред'явлення поліцейськими вимоги про проходження огляду він керував транспортним засобом.
Таким чином суд приходить до висновку, що наведені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП у сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також, на думку суду, є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк, який, на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.221 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач ГУК у м.Херсон обл /Херсон обл../21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
СуддяН. В. Корольчук