Справа №766/5813/24
н/п 3/766/572/25
21.01.2025 року м.Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., за участю секретаря Передерей І.О., захисника: Білецького О.В., розглянувши дистанційно в режимі відеоконференції, матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 411859, ОСОБА_1 12.04.2024 о 23:50 годині в м.Херсон вул. Чорноморська,117, керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно показань алкотестера Драгер ARLM 0367, результат тесту № 390 - позитивний 0,72 %, подія фіксувалася на бодікамери № 474548, 476624.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР).
Дії ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час судового засідання повідомлений своєчасно, належним чином, що підтверджується довідками про отримання судових повісток за допомогою sms-повідомлення, розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада, про причини неявки суд не повідомив.
Відсутність правопорушника, під час розгляду адміністративних матеріалів, за жодних обставин не може виступати, як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_1 - адвокат Білецький О.В. повідомив, що останній вину у вчинені правопорушення не визнає в повному обсязі, заявив клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, заперечив проти складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Заперечення щодо протоколу долучив в письмовому вигляді, які підтримав в судовому засіданні, зокрема вважав, що у матеріалах справи відсутні докази законності зупинки транспортного засобу, порушено порядок огляду на алкогольне сп'яніння, порушено право на захист. За викладених обставин, вважає, що протокол складено безпідставно.
Так вина ОСОБА_1 згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 411859 від 12.04.2024, в якому викладені дата та час (12.04.2024 о 23:50 годині), місце (м.Херсон вул. Чорноморська,117) та обставини (керуючи транспортним засобом ««Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно показань алкотестера Драгер ARLM 0367, результат тесту № 390 - позитивний 0,72 %);
- квитанцією тесту Драгер від 12.04.2024 року о 23:54 год., де результат - 0,72 % проміле;
-актом огляду на стан сп'яніння, де результат позитивний;
- направленням на огляд водія на стан сп'яніння від 12.04.2024 року;
-відеофайлом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, за змістом якого працівники поліції зупиняють автомобіль, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Після чого, останні, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився;
- довідкою іннспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 15.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_4 від 28.09.2023 року;
Оцінюючи наведене, суд враховує наступні норми діючого законодавства.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Аналогічну вимогу мстить і п. 6 розділу ІІ Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до п. 4 розділу Х наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Дії поліцейських в наведеній ситуації, окрім правил встановлених вищезазначеними нормами регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції). За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У свою чергу відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (п.27Постанови Пленуму Верховного Суду України №14від 23.12.2005р.« Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Дійсно за конструкцією норми ст. 130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, що керують транспортним засобом, а тому вказана обставина підлягає першочерговому з'ясуванню, а в подальшому і доказуванню при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З досліджених судом доказів вбачається, що працівниками поліції за змістом протоколу було констатовано, що ОСОБА_1 12.04.2024 о 23:50 годині в м.Херсон вул. Чорноморська,117, керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно показань алкотестера Драгер ARLM 0367, результат тесту № 390 - позитивний 0,72%.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано та не заперечується.
Позиція захисника щодо відсутності підстав зупинки транспортного засобу, не знайшла підтвердження під час судового розгляду оскільки досліджене судом відео повністю спростовує відповідні обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
До превентивних заходів, які може застосовувати поліція, належить, зокрема, зупинення транспортного засобу (п.4 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію»).
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено підстави для зупинки транспортного засобу, а частиною третьою цієї статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Підставою для зупинки «цивільного» транспортного «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 та подальших дій працівників поліції став проїзд транспортного засобу у комендантську годину, що було відображено в відео, зроблених з боді - камер поліцейських під час спілкування з водієм. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не надав належних доказів на підтвердження того, що саме в цей період він мав виконувати конкретні завдання, пов'язанні з виконанням військового обов'язку.
Щодо порушення порядку огляду слід зазначити наступне.
Під час огляду, працівниками поліції використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За результатами дослідження відеозапису щодо послідовності огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та фіксації його результатів суд констатує, що працівник поліції перед тим, як водій почав продувати трубку приладу «Drager» не показав на відеокамеру дисплей приладу з нульовими показниками. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу «Drager», а саме не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За таких обставин, зробити висновок, що огляд водія на стан сп'яніння було проведено сертифікованим приладом, який відповідно до закону пройшов необхідну повірку, не можливо.
З поведінки ОСОБА_1 на відео не вбачається наявності ознак перебування у стані алкогольного сп'яніння, останній поводив себе адекватно, відповідно обстановці.
Отже, з викладеного можна зробити висновок, що представниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, а тому враховуючи викладене ОСОБА_1 безпідставно було інкриміноване порушення вимог п. 2.9а ПДР з подальшим складанням протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Усунути ці недоліки під час розгляду справи шляхом вивчення наданих суду матеріалів, неможливо.
Інші доводи захисника не потребують детального аналізу, оскільки не вливають на висновки суду.
Таким чином не можуть бути належними та допустимими докази, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський Суд з прав людини у справі «Кобець проти України» 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 130, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяВ. Е. Дорошинська