03 лютого 2025 року
м. Київ
справа №160/6984/24
адміністративне провадження № К/990/3204/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01 березня 2022 року по 06 жовтня 2023 року без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 березня 2022 року по 06 жовтня 2023 року з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів
В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 160/6984/24 залишено без руху та надати строк десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 160/6984/24 повернуто.
24 січня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 160/6984/24, ухвалити нове рішення щодо направлення адміністративної справи на новий розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі частини 5 статті 296 КАС України, адже відповідачем не додано до апеляційної скарги документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 29 листопада 2024 року о 11:21 до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд".
Станом на 17 грудня 2024 року вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконані.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 28 листопада 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк відповідачем не виконано, наявні підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику в порядку, передбаченому частиною 2 статті 298 КАС України.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.
Із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що апеляційну скаргу повернуто заявнику з тих підстав, що відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, яка була залишена без руху, у встановлений судом строк.
Як зазначає скаржник в касаційній скарзі, 18 грудня 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 надіслано до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 160/6984/24, до якого долучення платіжна інструкція №7200 від 13 грудня 2024 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що скаржник отримав 29 листопада 2024 року ухвалу суду апеляційної інстанції (від 28 листопада 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху), якою надано десятиденний строк для усунення виявленого недоліку, тобто враховуючи дату отримання ухвали суду апеляційної інстанції (ухвали про без руху) останній строк на усунення недоліків припадав на 09 грудня 2024 року (з урахуванням вихідних днів).
Проте військова частина НОМЕР_1 в касаційній скарзі зазначає, що 13 грудня 2024 року сплачено судовий збір відповідно до платіжної інструкції № 7200, клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги у цій справі надіслано 18 грудня 2024 року до суду апеляційної інстанції, тобто поза межами строку для усунення недоліків.
Суд звертає увагу, що скаржником в касаційній скарзі не обґрунтовано недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другою статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов