03 лютого 2025 року
м. Київ
справа №580/9427/24
адміністративне провадження № К/990/2732/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів - Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУПФУ в Черкаській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФУ в Закарпатській області, скаржник), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Закарпатській області від 20.09.2024 № 971010136936 про відмову в перерахунку пенсії;
зобов'язати ГУПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді - 36 років 4 місяці 2 дні, на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 за № 04-16/42/24, згідно з якою суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2024 складає 299772 грн, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ в Закарпатській області від 20.09.2024 № 971010136936 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язано ГУПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з її стажу роботи на посаді судді - 36 років 4 місяці 2 дні на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 № 04-16/42/24, згідно з якою суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2024 складає 299772,00 грн починаючи з 01.01.2024, з врахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 скасовано в частині зобов'язання ГУПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , у розмірі 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з її стажу роботи на посаді судді - 36 років 4 місяці 2 дні, на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 № 04-16/42/24, згідно з якою суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2024, складає 299772,00 грн, починаючи з 01.01.2024, з врахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУПФУ в Черкаській області, ГУПФУ в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов'язано ГУПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2024, відповідно до довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 № 04-16/42/24, з врахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 залишено без змін.
21.01.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ в Закарпатській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2024, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).
Скаржник вважає, що збільшення розміру складових суддівської винагороди з 01.01.2024 не відбулося, так, як не відбулось підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді та залишився на рівні - 2102,00 грн, тому відсутні правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024.
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови здійснити перерахунок довічного утримання судді у відставці.
Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі від 30.09.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи.
Отже, касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.
Натомість скаржник лише покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк