03 лютого 2025 р. № 400/11346/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївсьа область, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 65249,36 грн,
03 грудня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення з відповідачки податкової заборгованості у розмірі 65249,36 грн на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідачки виник податковий борг на підставі податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) з орендної плати з фізичних осіб за 2021-2023 роки у розмірі 65249,36 гривні. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив.
09.12.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказу надіслання відповідачці на адресу місця її проживання згідно з даними Єдиного державного демографічного реєстру рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.
18.12.2024 через канцелярію суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої додав опис вкладенні до цінного листа № 050521478318, згідно з яким позивач 14.12.2024 надіслав відповідачці позовну заяву про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд надіслав ухвалу від 19.12.2024 відповідачці на її поштову адресу, що зазначена як адреса його реєстрації у Відповіді від 09.12.2024 № 953647 з Єдиного державного демографічного реєстру , яку вона не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 13.01.2025 до поштового відправлення № 0610217585891.
Отже, зазначена копія ухвали суду не була вручена відповідачці з незалежних від суду причин.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак слід вважати, що копія вищенаведеної ухвали вручена відповідачці належним чином.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач прийняв ППР щодо визначення відповідачці грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб:
від 15.02.2023 № 0254778-2411-1426-UA48060350000011218 (форма «Ф») за 2021 рік на суму 28404,00 грн;
від 19.01.2024 № 0006837-2411-1426-UA48060350000011218 (форма «Ф») за 2022 рік на суму 5128,00 грн;
від 15.05.2023 № 0348990-2411-1426-UA48060350000011218 (форма «Ф») за 2023 рік на суму 31717,80 гривні.
Зазначені ППР контролюючий орган надіслав відповідачці на її поштову адресу, які вона не отримала «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідками про причини повернення / досилання (ф. 20) до поштових відправлень відповідно № 0600055485132, № 0600080820825 і № 0600927505760.
Позивач виставив відповідачці податкову вимогу від 03.08.2021 № 0034077-1306-1407 (форма «Ф») на суму 3147,40 грн, яка отримана нею 10.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 575085126229.
Зазначену податкову вимогу відповідачка в адміністративному або судовому порядку не оскаржила.
Загальний розмір податкового боргу відповідачки з орендної плати з фізичних осіб на день звернення позивача до суду становив 65249,36 грн, що підтверджується розрахунком позивача від 12.11.2024 та витягом з інтегрованої картки платника.
З метою стягнення з відповідачки відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до абзацу першого пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Таким чином, розрахунок сум плати за землю здійснюється контролюючим органом, який направляє такий розрахунок разом із ППР про сплату суми податку платнику податку.
Згідно з абзацом першим пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.2 статті 57 ПК України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Строки сплати орендної плати за землю закріплені статтею 287 ПК України.
Пунктом 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Згідно з абзацом першим пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачці як фізичній особі орендну плату за землю з фізичних осіб за 2021, 2022 і 2023 роки і надіслав їй ППР від 15.02.2023 № 0254778-2411-1426-UA48060350000011218 (форма «Ф»), від 19.01.2024 № 0006837-2411-1426-UA48060350000011218 (форма «Ф») і від 15.05.2023 № 0348990-2411-1426-UA48060350000011218 (форма «Ф»), які вона не отримала «за закінченням терміну зберігання» поштових відправлень, що підтверджується довідками про причини повернення / досилання (ф. 20) до поштових відправлень відповідно № 0600055485132, № 0600080820825 і № 0600927505760.
Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відтак вищезазначені ППР вважаються врученими відповідачу належним чином.
Відповідач не сплатив орендну плату за землю у строки встановлені абзацом першим пункту 287.5 статті 287 ПК України.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд встановив, що у зв'язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивач виставив йому податкову вимогу від 03.08.2021 № 0034077-1306-1407 (форма «Ф») на суму 3147,40 грн, яка отримана нею 10.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 575085126229.
За матеріалами справи ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідачка не зверталася до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд вище зазначив, що відповідачка суму податкового боргу у визначені строки не сплатила. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження сплати нею заборгованості станом на день розгляду цієї справи до суду ні з її боку, ні з боку позивача не надійшло.
Тому суми відповідних грошових зобов'язань відповідачки з орендної плати з фізичних вважаються узгодженими та є податковим боргом.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимога отримана відповідачкою 10.09.2021, а позов поданий - 02.12.2024.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) податкову заборгованість у розмірі 65249 (Шістдесят п'ять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 36 копійок на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 03 лютого 2025 року