03 лютого 2025 р. № 400/219/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі № 400/219/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у приміщенні Первомайського міськрайонного суду.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 цієї статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997р. №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі “Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. “Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи зазначені вище положення КАС України, характер спірних правовідносин та достатність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
Керуючись ст. 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Гордієнко