31 січня 2025 рокусправа №380/22044/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України Відділ координації пенсійних питань про зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України Відділ координації пенсійних питань (вул. Богомольця, 10, м.Київ, 01601; ЄДРПОУ 00032684) в якому просить суд:
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у чотирирічному грошовому забезпеченні відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення із врахуванням втрати професійної працездатності у розмірі 60% на дату встановлення інвалідності 2-ї групи (захворювання пов'язані з виконанням службових обов'язків з ліквідацією аварії на ЧАЕС) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №707 Про Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або інвалідності працівника міліції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 380/2777/24 Міністерством внутрішніх справ України розглянуто висновок щодо можливості проведення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності. Відділом координації пенсійних питань за дорученням керівництва Міністерства було розглянуто зазначені матеріали та встановлено їх невідповідність вимогам Порядку № 707. Позивач вважає протиправними дії Відповідача та такими що порушують його законні права та інтереси, у зв'язку з чим, звернувся з цим позовом до суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача на поштову адресу суду надіслав відзив на позовну заяву (вх. №84871 від 15.11.2024 року), де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. 03.02.2011 Обласною МСЕК № 1 Львівської області під час повторного огляду встановлено наявність у позивача захворювань, пов'язаних із виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА № 487023 (копія довідки додана позивачем до позову).
У зв'язку із даними обставинами, позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (далі - Порядок № 707).
У серпні 2024 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Матеріали призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 707 було скеровано до МВС України для розгляду та прийняття рішення.
Відділом координації пенсійних питань за дорученням керівництва Міністерства було розглянуто зазначені матеріали та встановлено ї невідповідність вимогам Порядку № 707, що та унеможливило прийняття рішення по сутті.
Так у листі Відділу координації пенсійних питань від 08.10.2024 № 28077-2024, яким було повернуто до Ліквідаційної комісії матеріали ОСОБА_1 , зазначено, що із доданих до матеріалів довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 28.01.2011 № 013474 з'ясовано, що ОСОБА_1 встановлено 60 % втрати професійної працездатності, причини якої не зазначено, натомість вказано свідоцтво про хворобу № 92 від 04.03.2005.
Разом з тим, додана копія свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 від 04.03.2005 № 92 містить перелік діагнозів, що пов'язані з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та перелік діагнозів, пов'язаних і проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зазначена обставина не дозволяє перевірити правильність визначення суми одноразової грошової допомоги у висновку ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.
Крім того, абзацом п'ятим пункту 7 Порядку № 707 встановлено, що працівник міліції може пред'явити МВС вимоги щодо виплати одноразової грошової допомоги протягом трьох років із дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Жодних виключень при застосуванні зазначеної норми Порядку № 707 законодавством не передбачено.
Так, другу групу інвалідності ОСОБА_1 було встановлено 28.01.2011, проте з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням цієї групи інвалідності ОСОБА_1 подано лише 14.08.2024, тобто через 13 років після настання події, що дає право на звернення за отриманням допомоги, що суперечить вимогам Порядку № 707.
Таким чином, враховуючі викладене МВС повернуло матеріали ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області без прийняття рішення по суті.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 1982 по 2005 роки.
У період з 16.10.1986 по 31.10.1986 позивач прийняв участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
03.02.2011 Обласною МСЕК № 1 Львівської області під час повторного огляду встановлено наявність у позивача захворювань, пов'язаних із виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА № 487023.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-5203-8/147036 від 11.10.2023 року позивач перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області по лінії МВС України. До пенсії встановлено підвищення як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 1 категорії.
16.11.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу чотирирічного грошового забезпечення як інваліду другої групи внаслідок війни.
Відповідач листом №М-199/31/01-2023 від 11.12.2023 року повідомив його, що працівник міліції, у разі загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги. Подія, яка дає право на отримання допомоги у випадку позивача (встановлення другої групи інвалідності та 60 відсотків втрати працездатності визначені Обласною МСЕК №1), настала 28.01.2011 року, що перевищує встановлені три роки на звернення за допомогою. Оскільки відсутні підстави для формування висновку та скерування матеріалів до МВС України для прийняття рішення щодо проведення виплати, подана заява з додатками повертаються позивачу.
Не погодившись із такою відповіддю позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 380/2777/24 позов задоволено частково:
Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності разом із документами передбаченими пунктом п'ятим Порядку та умовах виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області підготувати та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності разом із документами передбаченими пунктом п'ятим Порядку та умовах виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
У серпні 2024 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Матеріали призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 було скеровано до МВС України для розгляду та прийняття рішення.
Відділом координації пенсійних питань за дорученням керівництва Міністерства було розглянуто зазначені матеріали та встановлено їх невідповідність вимогам Порядку № 707, що унеможливило прийняття рішення по суті.
Так, у листі Відділу координації пенсійних питань від 08.10.2024 № 28077-2024, яким було повернуто до Ліквідаційної комісії матеріали ОСОБА_1 , зазначено, що із доданих до матеріалів довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 28.01.2011 № 013474 з'ясовано, що ОСОБА_1 встановлено 60 % втрати професійної працездатності, причини якої не зазначено, натомість вказано свідоцтво про хворобу № 92 від 04.03.2005. Копія свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 від 04.03.2005 № 92 містить перелік діагнозів, що пов'язані з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та перелік діагнозів, пов'язаних і проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Вважаючи протиправними дії щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України від 03.11.2006 року №328-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб», який набрав чинності з 01.01.2007 року, було внесено зміни до ст.23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII, зокрема, частину шосту.
Так, у згаданій нормі передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання цих положень Кабінетом Міністрів України 12.05.2007 року було прийнято постанову №707, якою затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №707).
Пунктом 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.
Згідно із підпунктом другим п.1 Порядку №707 одноразова грошова допомога виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством (абзаци перший та другий п.3 Порядку № 707).
В подальшому 07.11.2015 року Закон №565-XII втратив чинність та, як наслідок, набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Пунктом 15 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
На виконання ст.23 Закону №565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Пунктом 2 зазначеної постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" (12.03.2015 року) мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707.
Положеннями п.5 Порядку №707 передбачено, що для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.
Для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату (п.6 Порядку №707).
Як зазначено в абзаці першому п.7 Порядку №707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
Відповідно до абзацу другого п.7 Порядку №707 МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.
Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі (абзац четвертий п.7 Порядку №707).
Як передбачено абзацом п'ятим цієї ж норми працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Наведені норми дозволяють суду дійти висновку, що обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України.
Як встановлено судом, у серпні 2024 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 380/2777/24.
Матеріали призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 було скеровано до МВС України для розгляду та прийняття рішення.
Відділом координації пенсійних питань за дорученням керівництва Міністерства було розглянуто зазначені матеріали та встановлено їх невідповідність вимогам Порядку № 707, що унеможливило прийняття рішення по суті.
Так, у листі Відділу координації пенсійних питань від 08.10.2024 № 28077-2024, яким було повернуто до Ліквідаційної комісії матеріали ОСОБА_1 , зазначено наступне:
«…з доданих до матеріалів довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 28.01.2011 № 013474 з'ясовано, що ОСОБА_1 встановлено 60 % втрати професійної працездатності, причини якої не зазначено, натомість вказано свідоцтво про хворобу № 92 від 04.03.2005. Копія свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 від 04.03.2005 № 92 містить перелік діагнозів, що пов'язані з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та перелік діагнозів, пов'язаних і проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Крім того, абзацом п'ятим пункту 7 Порядку встановлено, що працівник міліції може пред'явити МВС вимоги щодо виплати одноразової грошової допомоги протягом трьох років із дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Так, другу групу інвалідності ОСОБА_1 було встановлено 28.01.2011, а із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням цієї групи інвалідності заявником подано лише 14.08.2024, тобто через 13 років після настання події, що дає право на звернення за отриманням допомоги, що суперечить умовам Порядку.
Наявність зазначених невідповідностей матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 вимогам законодавства унеможливлює прийняття за ними рішення згідно з Порядком.
Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повертаються без прийняття рішення згідно з Порядком як такі, що не відповідають вимогам законодавства».
Як встановлено судом другу групу інвалідності ОСОБА_1 було встановлено 28.01.2011.
Відповідно до абз. п'ятого пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707, працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
З заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням цієї групи інвалідності ОСОБА_1 подано лише 16.11.2023 року. Тобто позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про реалізацію свого права на отримання одноразової грошової допомоги з суттєвим (12 років) пропуском трирічного строку з дня виникнення такого права. Вказаний строк, за загальним правилом, вважається преклюзивним і не підлягає поновленню, що свідчить про відсутність законодавчо передбачених умов для призначення та виплати позивачу одноразової допомоги.
Суд звертає увагу на те, що обставини справи свідчать про те, що позивач мав упродовж трьох років реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги особисто або шляхом уповноваження представника.
На переконання суду, у спірних відносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваних дій та рішення. Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України Відділ координації пенсійних питань про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Міністерства внутрішніх справ України Відділ координації пенсійних питань (вул. Богомольця, 10, м.Київ, 01601; ЄДРПОУ 00032684).
СуддяКухар Наталія Андріївна