справа №380/2032/25
з питань забезпечення позову
03 лютого 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) заяву ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє адвокат Капець М.А., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом від 27.01.2025 (вх.№8210 від 31.01.2025) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-1) та військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач-2) з такими вимогами:
1. визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу по мобілізації протиправними;
2. визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_2 );
3. визнати протиправним та скасувати наказ по стройовій частині, виданий ВЧ НОМЕР_1 за № 282 від 19.12.2024 р. в частині зарахування ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_2 ) до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення відповідно до повного тексту витягу з наказу № 282 від 19.12.2024 р.;
4. зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 замінити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_2 ) проходження військової служби на проходження альтернативної (невійськової) служби через релігійні переконання.
ОСОБА_1 також подав заяву від 27.01.2025 (вх.№8218 від 31.01.2025) про забезпечення позову шляхом зупинення дії окремого положення наказу військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2024 р. №282 в частині зарахування ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_2 ) до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , а також заборонити командуванню ВЧ НОМЕР_1 видавати накази про його переміщення, направлення чи відрядження з постійної дислокації військової частини, до прийняття судом рішення по суті.
Заявник повідомляє, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно є віруючим і після прийняття водного хрещення по вірі 07.08.2011 р. належить до Релігійної Громади Церкви «Воскресіння» ОСОБА_2 у м. Борислав Львівської області, яка входить в об'єднання Української Церкви Християн Віри Євангельської, віровчення якої не допускає використання зброї та проходження військової служби. Враховуючи те, що Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» не запроваджує обмеження конституційного права на свободу совісті та віросповідання та не встановлює ніяких обмежень щодо ч.4 ст. 35 Конституції України, ОСОБА_1 має право на заміну військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою. Однак, незважаючи на це, у грудні 2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 примусово мобілізував заявника та 19.12.2024 р. його було зараховано до особового складу ВЧ НОМЕР_1 , де ОСОБА_1 на цей час позивач перебуває на військовій службі. Однак через релігійні переконання заявник не може застосовувати зброю проти людей. Вважає, що дії відповідача-1 щодо призову на військову службу під час мобілізації і позбавлення права на проходження альтернативної (невійськової) служби є протиправними, як і наказ про зарахування заявника на військову службу по мобілізації, до списків особового складу та всі види забезпечення та такими, що підлягають скасуванню. На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову представник заявника вказує, що є всі підстави вважати, що найближчим часом командування ВЧ НОМЕР_1 направить заявника до східних областей держави для участі у бойових діях, а тому відправлення його командуванням до району бойових дій фактично унеможливить ефективний захист порушених прав заявника з боку відповідачів, як такого, який взагалі не мав бути призваним під час мобілізації, а також подальшого звільнення його з військової служби у запас у зв'язку з належністю до категорії «інших військовозобов'язаних або окремої категорії громадян», які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, через належність до релігійних організацій, переконання яких забороняє користуватись зброєю, внаслідок чого виконання військового обов'язку таких має бути замінене проходженням альтернативної (невійськової) служби. Такі обставини вказують на те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача ОСОБА_1 . Заявник також вказує, що у заяві про забезпечення позову просить зупинити дію рішення суб'єкту владних повноважень відносно включення його до списків особового складу, яке є предметом розгляду в цій справі. В цьому випадку є видимі ознаки протиправності рішень та дій відповідачів, а також є підстави стверджувати, про ризики невиконання в майбутньому рішення суду, що нівелює ефективний захист прав та інтересів позивача, яке є цілком реальним та можливим у формі направлення останнього у зону бойових дій, у випадку невжиття наведених у заяві позивача заходів забезпечення позову. Заявник зазначає, що вжиття наведених вище заходів забезпечення позову зможе запобігти в майбутньому негативним для нього наслідкам та сприятиме реальному захисту інтересів такого у випадку позитивного вирішення справи через задоволення позову. За таких обставин заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є доцільним, а тому просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким:
статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: - зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; - забороною відповідачу вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас не допускається забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України);
- зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (пункт 10 частини третьої статті 151 КАС України).
Заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Оцінюючи доводи заявника щодо бажаного для нього способу забезпечення адміністративного позову суд керується такими мотивами:
- по перше, забезпечення позову шляхом заборони командиру видавати накази (в т.ч. щодо переміщення, направлення чи відрядження військовослужбовця чи його обліку за місцем несення служби) чи зупинення дії його наказів в умовах воєнного стану, що діє в Україні починаючи з 24.02.2022, не допускається в силу прямої вказівки закону;
- по друге, зі змісту оскарженого наказу зрозуміло, що ОСОБА_1 призначено на посаду водія-санітара медичного пункту механізованого батальйону (а не, до прикладу, стрільця, кулеметника чи гранатометника), тому заявник не довів очевидної протиправності дій/рішень командира ВЧ НОМЕР_1 щодо визначення функціональних обов'язків солдата, який через релігійні переконання не може застосовувати зброю проти людей. Інші аргументи заявника стосуються протиправності дій/рішень відповідача-1 (основні вимоги), а позовні вимоги до відповідача-2 за своїм змістом та підставами є похідними, тому можуть бути оцінені судом за наслідками розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження в адміністративній справі.
Отже, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову від 27.01.2025 не підлягає до задоволення.
З огляду на висновок суду по суті заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову судові витрати за подання цієї заяви слід покласти на заявника. Водночас суд враховує, що заявник на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та не надав суду доказів понесення інших видів судових витрат для розгляду заяви про забезпечення позову (напр., на професійну правничу допомогу), тому підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.01.2025 про забезпечення його адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складення ухвали.
Суддя Москаль Р.М.