про залишення позовної заяви без руху після відкриття
03 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/37668/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління ДКС України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління ДКС України у м. Києві (далі - третя особа), в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання Управлінню Державної казначейської служби у Голосіївському районі міста Києва про повернення ОСОБА_1 , сплаченого згідно з квитанцією від 11.07.2018 № ПН 587007, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі операції купівлі нерухомого майна в розмірі 14051,50 грн (1 % від вартості нерухомого майна).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 справу прийнято до провадження.
Дослідженням адміністративного позову встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить зобов'язати відповідача сформувати подання Управлінню Державної казначейської служби у Голосіївському районі міста Києва про повернення ОСОБА_1 , сплаченого згідно з квитанцією від 11.07.2018 № ПН 587007, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі операції купівлі нерухомого майна в розмірі 14051,50 грн (1 % від вартості нерухомого майна).
Отже, позивач заявляє лише вимогу, спрямовану на судовий захист порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах та не зазначає, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в його права та які саме права були порушені.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Суд звертає увагу, що об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З огляду на зазначене вбачається, що виклад позовних вимог не відповідає критеріям та вимогам КАС України щодо змісту позовних вимог.
Таким чином, позивачу для усунення зазначеного недоліку слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статті 5 та пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи значний проміжок часу між стадією відкриття провадження у цій справі Окружним адміністративним судом міста Києва та прийняттям справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, позивачу необхідно надати суду власне письмове підтвердження, передбачене пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду.
Крім того, суд зазначає, що статтею 131 КАС України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
Таким чином, позивачу необхідно надати відомості щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку з позивачем, а саме: адреса електронної пошти, номер телефону та місце його проживання (перебування, знаходження) з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей.
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначену невідповідність, надавши уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, власне письмове підтвердження, передбачене пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду та відомості щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку з позивачем, а саме: адреса електронної пошти, номер телефону та місце його проживання (перебування, знаходження) з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління ДКС України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд»:
- уточненої позовної заяви, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України;
- власного письмового підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду;
- відомостей щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку з позивачем, а саме: адреса електронної пошти, номер телефону та місце його проживання (перебування, знаходження) з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяС.В. Борзаниця