03 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/37437/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати право позивача - ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200 000 грн на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США №001-09509-200215 від 20.02.2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом прийнято до провадження.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду з вказаним позовом (17.12.2021) позивач зазначила, що у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц Велика Палата Верховного Суду встановила, що при зверненні до суду з позовом про стягнення з Фонду майнової відповідальності за договором банківського вкладу позивач як споживач фінансових послуг звільняється від сплати судового збору за частиною третьою статті 22 Закону № 1023-ХІІ не тільки при поданні позовної заяви, а й на наступних стадіях цивільного процесу.
Таким чином, вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, у зв'язку з неналежним виконанням договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М., встановивши наявність неоднакового застосування Верховним Судом частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» в аналогічних правовідносинах, дійшов висновку, що існує необхідність відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 15.05.2019 у справі № 817/777/16 (пункт 23 цього судового рішення) та ухвалою від 29.04.2021 передав справу № 160/15864/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 160/15864/20 дійшла висновку про те, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а тому немає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в цій справі.
Тому Велика Палата Верховного Суду, дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 817/649/16 (11-1032апп18), оскільки цей висновок протирічить висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.05.2019 у справі № 817/777/16, і підстав для відступу від такого висновку не вбачається.
Оскільки станом на день подачі позову до суду існувала правова позиція Великої Палати Верховного Суду України про те, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення останнім владних управлінських функцій, тому судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270 гривні.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").
В позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року та враховуючи заявлені позовні вимоги, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
В порушення зазначеної вимоги позивачем не надано документ про сплату судового збору.
Оскільки на сьогоднішній день справа розглядається Луганським окружним адміністративним судом, тому вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, суд зазначає, що строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, 20.02.2015 між AT "Дельта Банк" та позивачем було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США № 001-09509-200215. Відповідно до зазначеного договору банк прийняв від Позивача грошову суму в розмірі 7500,00 доларів США.
Постановою правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" № 150 від 02.03.2015 AT "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" № 51, на підставі якого, з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення AT "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
В подальшому, до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" було внесено зміни, відповідно до яких пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно". У відповідності до вимог статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на офіційному сайті Фонду (http://-www.fg.gov.ua) 03.03.2015 було розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк" № 147 від 03.08.2015 строки здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно.
15.09.2015 протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" від 29.05.2015 №408, затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перелік відповідних правочинів викладено в додатку №1 до вказаного протоколу.
Також відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно п. 7 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та щодо застосування наслідків такої нікчемності.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" ОСОБА_2 16.09.2015 видано наказ № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями". 02.10.2015 Національним банком України прийнято постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".
На виконання постанови Правління Національного банку України 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято Рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації AT "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Дельта Банк" опубліковано в газеті "Голос України" №187 (6191) від 08.10.2015 року (http://www.golos.com.ua/edition_archive).
Таким чином, дії щодо формування переліку вкладників AT "Дельта Банк" вчинялися Уповноваженою особою ФГВФО ще у жовтні 2015 року.
Разом з тим, до суду з цим позовом позивач звернувся 17 грудня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Судом встановлено, що позивачем разом з позовом не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:
-доказів про сплату судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок на вказані реквізити;
-обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Басова