про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/534/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО, розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Кашерну В.А., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за періоди стаціонарного лікування та періоди перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення (за висновками ВЛК), а також компенсацій за щорічні основні невикористані відпустки і частин додаткової відпустки;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо виплат додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за періоди стаціонарного лікування та періоди перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення (за висновками ВЛК), а також компенсацій за щорічні основні невикористані відпустки і частин додаткової відпустки.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, в порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача та інформацію про наявність (відсутність) електронних кабінетів у учасників справи.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом з тим, позивач у своєму позові просить зобов'язати відповідача розглянути рапорт, однак не вказує реквізити такого рапорту та не надає доказів отримання його відповідачем. До позовної заяви додано лише один рапорт - від 24.11.2024 року, без доказів отримання відповідачем, тоді як із матеріалів позовної заяви суд убачає, що позивача звільнено з військової частини 03.03.2024 року.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Прохальна частина адміністративного позову викладена некоректно, жодна з позовних вимог не містить конкретики. Як в основній, так і похідній вимогах, та й в цілому в описовій частині позовної заяви, відсутня інформація, який саме документ (реквізити) належить розглянути відповідачу. Відтак, вказані позовні вимоги носять невизначений характер, за яким, серед іншого, не можливо визначити початок перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законом.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. №2352-IX, чинний з 19.07.2022 року, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпПУ викладено в новій редакції, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, тобто, крім трудових спорів що виникають при звільненні.
Отже, з 19.07.2022 запроваджено тримісячний строк звернення до суду із позовними вимогами про виплату заробітної плати працівнику та інших коштів.
Оскільки позовні вимоги стосуються не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовою частиною, то застосуванню підлягає спеціальний строк звернення до суду, встановлений частиною 1 статті 233 КЗпП України.
При цьому позивач до суду звернувся з позовом лише 28.01.2025 року, тобто з пропуском зазначеного строку.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивачем заяву про поновлення пропущеного строку до позову не додано, при тому, що позовні вимоги викладено таким чином, що відсутня можливість чітко визначити, чи своєчасно звернувся позивач до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву, про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО