03 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7861/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна,7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802, далі - відповідач) про визнання відмови неправомірною та стягнення суми недоотриманої пенсії,
Позивачка, через свого представника - адвоката Усатенка В.Ю., звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті позивачці суми пенсії у розмірі 404 847,18 грн, що підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- стягнути з відповідача на користь позивача суми пенсії у розмірі 404 847,18 грн, що підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивачка має право на отримання пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , нарахованої відповідачем на виконання судових рішень, та яка залишилась невиплаченою відповідачем на день його смерті.
Ухвалою судді від 13.12.2024 відкрито провадження, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.46).
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог тому, що позивачкою не було дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 року № 10-1, оскільки заява повинна бути встановленого зразка. Таким чином, Головним управлінням за наслідком поданої заяви довільної форми 05.07.2024 надана відповідь, яка не є рішенням про відмову у виплаті недоодержаної пенсії, у зв'язку із чим управлінням не приймалось рішень і не вчинялось дій по відмові у виплаті недоотриманої пенсії, а розглянуло звернення в порядку Закону України "Про звернення громадян", у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими. Також, відповідач звернув увагу, що звертаючись до суду із цією позовною заявою позивачка не врахувала, що суми недоодержаної пенсії за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, з звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутні (а.с.49-52).
Представник позивача подав додаткові пояснення, згідно яких не погодився з позицією відповідача та просив позов задовольнити (а.с.61-62).
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 340/2304/21 відповідачем з 01.04.2019 проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки у Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка направлена листом від 25.02.2021 № 15/1145/Яд.
У зв'язку з вказаним перерахунком основний розмір пенсії ОСОБА_2 склав 18540,00 грн, яку відповідач розпочав виплачувати з 01.09.2021.
Водночас, різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 31.08.2021, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 , становить 241829,65 грн, що підтверджується розрахунком на доплату пенсії від 06.08.2021 (а.с.28, 56).
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 340/9242/21 відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 без обмеження розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.04.2019.
У зв'язку з вказаним перерахунком основний розмір пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням проведеної індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, склав 21057,96 грн, яку відповідач розпочав виплачувати з 01.05.2022.
Водночас, різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 30.04.2022, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 , становить 163017,53 грн, що також підтверджується розрахунком на доплату пенсії від 06.04.2022 (а.с.29, зворотній бік а.с.56).
Відповідно до свідоцтва про одруження від 07.05.1999 серії НОМЕР_2 позивачка з 07.05.1999 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 (а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.01.2024 серії НОМЕР_3 (а.с.22).
Письмові докази виплати ОСОБА_2 за життя заборгованості, яка утворилася у зв'язку з перерахунком його пенсії на виконання судових рішень у справах № 340/2304/21 та № 340/9242/21 в загальній сумі 404847,18 грн в матеріалах справи відсутні.
30.05.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за судовими рішеннями відповідно до статті 61 Закону (а.с.23).
Листом від 12.06.2024 відповідач повідомив позивачці, що оскільки вона не є стороною у справі № 340/2304/21 та № 340/9242/21, то законних підстав для виплати сум, нарахованих на виконання рішень суду у вказаних справах, немає (а.с.24).
04.07.2024 позивач повторно звернулася до відповідача з аналогічною заявою (а.с.25).
Листом від 05.07.2024 відповідач повідомив позивачці, що відповідь стосовно виплати нарахованих сум доплат було вже надано листом від 12.06.2024 (а.с.26).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини 3 статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1).
Додатком 4 Порядку № 3-1 затверджено форму Заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачка у цій справі, є дружиною померлого ОСОБА_2 , яка на момент його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 (докази реєстрації ОСОБА_2 за цією адресою також містяться в матеріалах справ № 340/2304/21 та № 340/9242/21).
До пенсійного органу із заявою про виплату сум пенсії, недоотриманих ОСОБА_2 за життя, позивачка звернувся 30.05.2024, тобто в межах шестимісячного строку.
Отже, в силу приписів статті 61 Закону № 2262-ХІІ позивачка є особою, яка має право на виплату недоотриманої пенсії свого чоловіка.
Відповідачем не заперечується, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 340/2304/21 та від 22.12.2021 у справі № 340/9242/21 нараховано різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією в загальній сумі 404847,18 грн, яку не було одержано ОСОБА_2 за життя.
Відтак, суд вважає, що вказана сума різниці, за виплатою якої позивачка звернулася до відповідача, як дружина померлого пенсіонера з числа військовослужбовців, який має право на одержання такої суми пенсії, є заборгованістю з виплати пенсії, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду, а тому в розумінні статті 61 Закону № 2262-ХІІ є сумою пенсії, яка підлягала виплаті позивачці за встановленою вказаною вище статтею процедурою.
Разом з цим, незважаючи на покладений на органи Пенсійного фонду України згідно зі статтею 61 Закону № 2262-ХІІ вказаний обов'язок, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виплати позивачці вказаної суми.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачкою не дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, то Верховний Суд, неодноразово, зокрема, у постановах від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, від 26.02.2020 у справі № 541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі № 500/1879/20, зазначав про утримання від надмірного формалізму, якщо позивач при зверненні до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, її перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший не дотримався порядку звернення, проте зміст такої заяви містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка.
Як свідчать матеріали справи, позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою від 30.05.2024 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за судовими рішеннями (вказано дату рішення суду та номер справи) відповідно до статті 61 Закону (а.с.23).
Тобто, зміст заяви позивачки очевидно дає змогу оцінити намір заявниці. Важливим є також те, що до заяви позивачкою долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), які подаються при звернені з відповідною заявою.
В свою чергу, неналежна форма заяви позивачки не була підставою відмови у виплаті недоотриманої пенсії.
За таких обставин, оформлення заяви не на бланку, як визначено Додатком 4 Порядку № 3-1, не може бути підставою для порушення прав позивача на отримання відповідних сум, є надмірний формалізмом і призводить до порушення прав позивача, як дружини померлого пенсіонера з числа військовослужбовців.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання виплатити позивачці суму недоотриманої пенсії у розмірі 404847,18 грн, яка нарахована ОСОБА_2 на виконання рішення суду, але не одержана ним за життя.
Щодо відсутності у відповідача функцій фінансування виплати пенсій, то суд зауважує, що предметом вказаної справи є наявність права позивача на отримання пенсії померлого чоловіка, яке не є залежим від фінансування пенсійного органу та не було (та не може бути) підставою відмови у виплаті недоотриманої пенсії.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, частиною 3 статті 139 КАС України також визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В даному випадку, часткове задоволення позовних вимог пов'язано із встановленням судом відмінного від заявленого позивачем порядку відновлення порушеного права, а тому на переконання суду, не впливає на розмір судових витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу.
При зверненні до суду з позивачка сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн (а.с.44), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання відмови неправомірною та стягнення суми недоотриманої пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії у розмірі 241829,65 грн, яка була нарахована ОСОБА_2 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 340/2304/21, але не одержана ним за життя.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії у розмірі 163017,53 грн, яка була нарахована ОСОБА_2 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 340/9242/21, але не одержана ним за життя.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 241829,65 грн, яка була нарахована ОСОБА_2 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 340/2304/21, але не одержана ним за життя.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 163017,53 грн, яка була нарахована ОСОБА_2 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 340/9242/21, але не одержана ним за життя.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові виплати по сплаті судового збір в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК