31 січня 2025 року справа №320/14233/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови у складанні та направленні до територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири 14.12.2022 (номер у реєстрі №1991) у розмірі 13711 грн 70 коп;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 збору у розмірі 13711 грн 70 коп на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу, сплата якого підтверджується квитанцією від 14.12.2022 №25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн; надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; надати докази, на які позивач посилається у позовній заяві, зазначені у списку документів, що додаються до позовної заяви (із доказами направлення відповідачу).
08.05.2024 через підсистему «Електронний Суд» від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 26.04.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від відповідача та від Головного управління Державної казначейської служби в місті Києві.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 14.12.2022 нею на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діленян Л.Р. та зареєстрованого в реєстрі за №1991, було придбано квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає про те, що під час укладення вказаного договору нею було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 13711 грн 70 коп.
Позивач наголошує на тому, що нею було придбано житло вперше, а тому вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості. У зв'язку з цим, позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, на яку отримала відмову.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною та просить суд зобов'язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення їй збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири у сумі 13711 грн 70 коп.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданим 21.04.2023 органом №8017.
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2022 між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діленян Л.Р. та зареєстрований в реєстрі за №1991.
За умовами договору Продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняв у власність від Продавця квартиру АДРЕСА_1 , і сплатив за неї грошову суму, обумовлену цим Договором.
Пунктом 2.1 договору визначено, що продаж квартири за домовленістю сторін проводиться за 1 371 160,14 грн. без ПДВ.
Відповідно до пункту 5.1 договору право власності на квартиру згідно з статтею 334 Цивільного кодексу України виникає у Покупця з моменту державної реєстрації цього права власності. Державна реєстрація права власності на Нерухоме майно відбувається відповідно до статті 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень». Згідно з статтею 640 Цивільного кодексу України цей договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 04.01.2023 №319568376 право власності на вказану квартиру зареєстровано за позивачем 14.12.2022.
Судом встановлено, що позивачем було сплачено збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна до ГУК у м. Києві у розмірі 13711 грн 70 коп, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.12.2022 №25
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві із заявою від 04.07.2023 про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, в якій просила повернути їй сплачений 14.12.2022 згідно з квитанцією №25 збір в розмірі 13711 грн 70 коп - 1% вартості придбаної нею квартири, проте відповідач листом від 11.07.2023 №2600-0603-8/136935 відмовив позивачу у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки надані позивачем документи є не повними і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновок про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору.
Не погоджуючись з відмовою відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 13711 грн 70 коп, позивач звернулася з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону №400/97-ВР, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В статті 2 вказаного Закону зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (Порядок - №1740; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
23.09.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (Постанова - №866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок №1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова №866 набрала чинності 26.09.2020.
З наведених вище нормативних положень Закону №400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зазначає, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.
Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частин першої статті 1 Закону №400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше, однак, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитися в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
Порядок №1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває майно вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами Пенсійного фонду України відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, були змушені спочатку сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії, а вже після нотаріального посвідчення договору звертатися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи Пенсійного фонду України, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно. Отже, фактично єдиним способом повернути сплачений збір було звернення до суду з позовом.
Постановою №866 затверджено зміни до Порядку №1740, тобто починаючи з 26.09.2020 шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава створила механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу 4 пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу Пенсійного фонду України визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 08.05.2024 наразі зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .
До цього, згідно з наданим позивачем старим паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Хорольским РВ ГУМВС України в Полтавській області від 19.05.2008, зареєстрованим місцем проживання позивача було: АДРЕСА_3 .
Відповідно до наданого суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 04.01.2023 №319568376 вбачається, що позивач з 14.12.2022 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також доводять відсутність на праві власності іншого нерухомого майна у позивача, крім квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Довідкою Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 06.06.2023 №535 підтверджено, що станом на 29.12.2012 в КП «Лубенське МБТІ» за гр. ОСОБА_1 по реєстровим книгам майно не зареєстровано.
Крім того, на запит позивача про підтвердження невикористаних житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, АТ «Державний ощадний банк України» Філії - Полтавське обласне управління видано довідку від 12.04.2023 №6, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в списку на приватизацію майна не включена.
Відповідач не надав доказів, які б спростували вказані твердження позивача і надані нею докази. Отож інших відомостей про придбання позивачем житла, аніж на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу квартири від 14.12.2022 немає, що дає суду підстави для висновку про придбання цієї житлової нерухомості вперше.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач 14.12.2022 придбала житло вперше та має пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладенні договору купівлі-продажу квартири. За таких обставин за даною операцією купівлі-продажу нерухомого майна - позивачем безпідставно сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок №787).
Пунктом 1 Порядку № 787 визначено, що надміру зараховані кошти - це сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов'язання.
За змістом пункту 5 Порядку № 787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 затверджені «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у цій справі є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач зверталася до відповідача із заявою, в якій висловлювала прохання звернутися із поданням відповідно до чинного законодавства до органів Управління Державної казначейської служби України про повернення їй, сплаченого збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, яка містить усі обов'язкові реквізити, визначені пунктом 5 Порядку №787, однак їй було відмовлено.
При цьому, суд вважає, що позивач надала відповідачу докази помилковості сплати коштів при оформленні договору купівлі-продажу, та виконала вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740, надавши пакет документів на підтвердження права на звільнення від сплати внеску на обов'язкове державне пенсійне страхування під час придбання житлової нерухомості вперше.
Враховуючи те, що повернення помилкового сплачених коштів, у тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, здійснюється органами Державної казначейської служби України лише за умови попереднього звернення до них органів, що контролюють справляння надходжень бюджету з поданням, суд дійшов висновку про те, що позивачем було обрано правильний спосіб захисту порушених прав, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у формуванні подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13711 грн 70 коп та зобов'язання відповідача сформувати та подати відповідне подання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.
З урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.05.2024 №0.0.3629595944.1.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, становить 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13711 грн 70 коп.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) 13711 грн 70 коп (тринадцять тисяч сімсот одинадцять грн 70 коп) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.