Рішення від 31.01.2025 по справі 320/17772/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року № 320/17772/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у невчиненні виконавчих дій щодо надсилання/повернення позивачу постанови від 19.03.2020 ВП № НОМЕР_2 про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого напису № 3696, виданого 26.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу;

- зобов'язати відповідача повернути позивачу оригінал виконавчого напису № 3696, виданого 26.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не надсилання постанови від 19.03.2020 ВП № НОМЕР_2 про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого напису № 3696, виданого 26.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що є порушенням вимог частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу адміністративна справа була передана для розгляду судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу до провадження, визначено що вона буде розглядатись зха правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями статті 287 КАС України.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконанні у Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису №3696 виданого 26.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 17074,78 доларів США та 8510,71 грн, шляхом звернення стгянення на автомобіль Peugeot 206 XR, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що 13.12.2021 з автоматизованої системи виконавчих проваджень банку стало відомо, що 19.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про поверненя виконавчого документа стягувачу в порядку п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач вказує, що ні постанову про поверення виконавчого документа, ні сам виконавчий документ він не отримував, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі також - Закон від 02.06.2016 року № 1404-VIII) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В пункті 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини 1 статті 28 цього закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачем вимог частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині надсилання позивачу постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.03.2020 ВП НОМЕР_2 та оригіналу виконавчого напису №3696 виданого 26.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не подано доказів належного направлення на адресу позивача вищевказаних документів.

Більше того, не зважаючи на вимогу суду, належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2 відповідачем суду не надані, що позбавляє суд можливості виявити наявність таких доказів в цих матеріалах.

При вирішення даної справи суд враховує, що рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення ними своїх владних (управлінських) функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Проте обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що виявилась у невчиненні виконавчих дій щодо надсилання/повернення Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" постанови від 19.03.2020 ВП № НОМЕР_2 про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого напису № 3696, виданого 26.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Зобов'язати Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" оригінал виконавчого напису № 3696, виданого 26.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34903037) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ: 23697280) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя Василенко Г.Ю.

Попередній документ
124875477
Наступний документ
124875479
Інформація про рішення:
№ рішення: 124875478
№ справи: 320/17772/21
Дата рішення: 31.01.2025
Дата публікації: 05.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.01.2025)
Дата надходження: 29.12.2021
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії