31 січня 2025 рокуСправа №160/28213/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.10.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка вбачається з листа від № 53484-38681/Ф-01/8-0400/24 від 30.09.2024 року, щодо незарахування ОСОБА_1 стажу, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишу до трудової книжки від 16.09.1996 року та довідки ОК-5, у розмірі 50 років 2 місяці 20 днів.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка вбачається з листа № 53484-38681/Ф-01/8-0400/24 від 30.09.2024 року, щодо відмови включення в розрахунок та подальших перерахунків пенсії ОСОБА_1 щомісячних доплат індексації за 2021 та 2023 роки всупереч пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127, пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів від 16.02.2022 року № 118 та пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів від 24.02.2023 року № 168;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишу до трудової книжки від 16.09.1996 року та довідки ОК-5 у розмірі 50 років 2 місяці 20 днів;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити в розрахунок та подальші перерахунки пенсії ОСОБА_1 щомісячні доплати індексації за 2021 та 2023 роки, згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127, пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів від 16.02.2022 року № 118 та пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів від 24.02.2023 року № 168;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.08.2024 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту стажу Кст=0,50250 замість Кст=0,47667 та включення в розрахунок пенсії доплат по індексації за 2021-2023 роки в розмірі 335грн. Листом від 30.09.2024р. йому було повідомлено, що відділом перерахунків пенсій стаж згідно трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року та вкладишу до трудової книжки від 16.09.1996 зарахований повністю, а після 01.01.2004 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків. Проте, мала місце сплата страхових внесків в сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок (2007 - 2012 роки), або взагалі була відсутня (березень 2022 - квітень 2023), через що виникли розбіжності при підрахунку стажу позивача. Доплати, передбачені Постановою КМУ № 185 від 23.02.2024 року, встановлюються до пенсій, які були призначені в 2019 - 2021 роках, і які перші три роки після призначення не індексуються, а тому, відсутні підстави проводити доплату в розмірі 335 грн. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
25.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського кружного адміністративного суду було залишено без руху позовну заяву позивача та наданий строк для усунення недоліків.
11.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 25.11.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області матеріали пенсійної справи позивача.
16.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачу продовжено строк для виконання вимог ухвали суду від 11.11.2024 року та повторно витребувано матеріали пенсійної справи, зупинено провадження у справі.
31.01.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.
28.01.2025 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив, в якому представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що з 10.09.2013 року позивачу було призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання. Згодом, на підставі заяви від 12.02.2016 року позивачу було перераховано пенсію з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Згідно листа про надання відповіді № 53484-38681/Ф-01/8-0400/24 від 30.09.2024 року після перевірки пенсійної справи позивача відділом перерахунків пенсій стаж згідно трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року та вкладишу до трудової книжки від 16.09.1996 року зарахований повністю, а після 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків. Проте, мала місце сплата страхових внесків в сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок (2007 - 2012 роки), або взагалі була відсутня (березень 2022 - квітень 2023), через що виникли розбіжності при підрахунку стажу позивачем із підрахунком стажу згідно чинного законодавства. Оскільки доплати, передбачені Постановою КМУ № 185 від 23.02.2024 року, встановлюються до пенсій, які були призначені в 2019 - 2021 роках, і які перші три роки після призначення не індексуються, відсутні законні підстави проводити позивачу доплату в розмірі 335грн. Оскільки, на теперішній час, позивач є працюючим пенсіонером, то розрахунок доплати за понаднормативний стаж роботи проводиться, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2016 року - 1074грн., а саме: (47-35 = 12) х 1074грн х 1% = 128грн.88коп. Після звільнення з роботи пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи.
Страховий стаж позивача враховано по 29.02.2024 року і він становить 47 років 8 місяців 23 дні. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0,47667 (47 років х 12 місяців + 8 місяців = 572 місяці : 12 місяців : 100). Пенсію обчислено відповідно до пункту 1 статті 40 Закону №1058, виходячи із заробітної плати з 01.06.1982 року по 31.05.1987 року та з 01.07.2000 року по 31.01.2018 року за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,92486. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764грн.40коп.), із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, 1,97 та 1,0796 і складає 7393грн.77коп. (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн х 0,92486).
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, застосування при перерахунку постанови КМУ №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Також позивач просив повідомити які складові показники пенсійної справи враховувалися під час призначення та подальших перерахунків пенсії, а саме коефіцієнт заробітної плати, страж, врахований при розрахунку, а також просив здійснити доплату за понаднормовий стаж із розрахунку мінімальної заробітної плати 2361грн. замість 2093грн., при перерахунку застосувати коефіцієнт стажу 0.50250 замість 0,447667 та додати в розрахунок пенсії індексацію за 2021-2023 роки в розмірі 335грн.
Окрім того, позивач просив зазначити підстави неврахування стажу згідно трудової книжки.
Листом від 30.09.2024 року № 53484-38681/Ф-01/8-0400/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомив позивача, що після перевірки пенсійної справи позивача відділом перерахунків пенсій стаж згідно трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року та вкладишу до трудової книжки від 16.09.1996 року зарахований повністю, а після 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків. Проте, мала місце сплата страхових внесків в сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок (2007 - 2012 роки), або взагалі була відсутня (березень 2022 - квітень 2023), через що виникли розбіжності при підрахунку стажу позивачем із підрахунком стажу згідно чинного законодавства.
Також, в листі зазначено, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 року, що доплати встановлюються до пенсій, які були призначені в 2019 - 2021 роках, і які перші три роки після призначення не індексуються, а тому, відсутні законні підстави проводити позивачу доплату в розмірі 335грн.
Оскільки позивач є працюючим пенсіонером, то розрахунок доплати за понаднормовий стаж проводиться, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2016 року - 1074грн., а саме (47-35=12)*1074грн.*1% =128грн. 88коп.
Після звільнення з роботи пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи.
Страховий стаж враховано по 29.02.2024 року і становить 47 років 8 місяців 23 дні.
Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0,47667 (47 років х 12 місяців + 8 місяців = 572 місяці : 12 місяців : 100).
Пенсію обчислено відповідно до п.1 ст. 40 Закону №1058 виходячи із заробітної плати з 01.06.1982 по 31.05.1987 та з 01.07.2000 по 31.01.2018 за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,92486. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн), із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, 1,97 та 1,0796 і складає 7393,77 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн х 0,92486). Загальний розмір пенсійної виплати після перерахунку на 01.09.2024 складає 3653,27 грн, у тому числі: 3524,39 грн - основний розмір пенсії за віком (7393,77 грн х 0,47667); 128,88 грн - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 12 років). Згідно вищезазначеного листа доплату по перерахунку пенсії з більшої заробітної плати, відповідно до заяви від 17.04.2023, за період з 01.05.2024 по 31.08.2024, позивачем отримано в вересні 2024 року.
Отже між сторонами виник спір з приводу не зарахування певних періодів до страхового стажу та не включення в розрахунок пенсії позивача щомісячних доплат індексації за 2021 та 2023 роки.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка висловлена у рішенні від 04.06.2019 року №2-р/2019 (пункти 3.1 та 3.2 мотивувальної частини) до основних обов'язків держави належить забезпечення реалізації громадянами соціальних, культурних та економічних прав; гарантування державою конституційного права на соціальний захист є однією з необхідних умов існування особи і суспільства; рівень соціального забезпечення в державі має відповідати потребам громадян, що сприятиме соціальній стабільності, забезпечуватиме соціальну справедливість та довіру до держави; гарантування державою цих прав, у тому числі права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист, має здійснюватися на основі Конституції України та у спосіб, що відповідає їй. Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012). За будь-яких обставин сутність права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист не може бути порушена, а законодавче регулювання у цій сфері має відповідати принципам соціальної держави. Конституційний Суд України наголошував на необхідності дотримання вказаних принципів, зокрема, у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011. Держава Україна, як учасниця Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, визнає право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування, і може встановлювати тільки такі обмеження цього права, які визначаються законом, і лише остільки, оскільки це сумісно з природою зазначеного права, і виключно з метою сприяти загальному добробуту в демократичному суспільстві.
Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 року у справі № 480/12392/16-а, від 31.10.2019 року у справі № 226/1994/17, від 23.03.2020 року у справі № 535/1031/16-а. вказував на те, що відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працює.
З лиса ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 30.09.2024 року вбачається, що позивача до страхового стажу не зараховано в повному обсязі період роботи з 2007 року по 2012 рік та з березні 2022 року по квітень 2023 року, оскільки мала місце сплата страхових внесків в сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок, або взагалі була відсутня сплата страхових внесків.
З наданої позивачем копії вкладишу до трудової книжки від 16.09.1996 року вбачаються наступні записи:
- 02.03.2006 року позивач прийнятий в ТОВ АІФ «Інагропром» на посаду інженера-електрика ( запис № 34);
- 08.01.2007 року переведений на посаду інженера-електрика ( запис № 35);
- 01.06.2010 року переведений електромонтажником мереж освітлення 4 розряду (запис № 36);
- 01.09.2010 року позивач переведений інженером-електриком (запис № 37);
-31.07.2020 року позивач звільнений згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (запис № 38).
Відповідно до запису вкладиша до трудової книжки від 03.08.2020 року з 09.11.2020 року позивач прийнятий інженером-електриком в ТОВ АІФ «Інагропром» (запис № 41).
За інформацією, що міститься в довідці ОК-5 з Індивідуальні відомостей про застраховану особу Реєстру застрахований осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування вбачається, що в період з 2007 року по 2012 рік позивач працював, отримував заробітну плату, з якої сплачені страхові внески, що підтверджується позначкою «Так» в знаменнику - правій частині довідки.
За період з березня 2022 року по квітень 2023 року форма ОК -5 містить відомості про кількість трудових днів (повні місяці роботи - 30 та 31 день), проте не містить відомостей про суму заробітку, отриману позивачем та сплату страхових внесків.
Приймаючи до уваги, що позивач з січня 2007 року по грудень 2012 року, а також з березня 2022 року по квітень 2023 року був працевлаштований до ТОВ АІФ «Інагропром», що підтверджується записами у вкладишах до трудової книжки, ці періоди роботи мають бути зараховані позивачу до страхового стажу.
При цьому, суд наголошує, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, а отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, і несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до стажу позивача спірних періодів роботи.
Отже суд вважає обґрунтованими вимоги в частині протиправної бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яка вбачається з листа від № 53484-38681/Ф-01/8-0400/24 від 30.09.2024 року, щодо незарахування ОСОБА_1 стажу, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишів до трудової книжки від 16.09.1996 року, від 03.08.2020 року та довідки ОК-5.
Разом з тим, суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а тому суд вважає належним способом захисту позивача зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишів до трудової книжки від 16.09.1996 року. від 03.08.2020 року та довідки ОК-5.
Щодо позовних вимог в частині визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови включення в розрахунок та подальших перерахунків пенсії ОСОБА_1 щомісячних доплат індексації за 2021 та 2023 роки всупереч пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127, пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів від 16.02.2022 року № 118 та пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів від 24.02.2023 року № 168, суд вважає необхідним відмовити в цих вимогах з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127) було установлено, що з 01.03.2021 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі- Порядок №124) проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,11.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» встановлено, що у 2022 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
У разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100грн., встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 4 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135грн., яка виплачується додатково до встановленої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» визначено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до п. 6 Постанови № 168, з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100грн., яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124.
Приписами пункту 1 та 2 Порядку № 124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 5 Порядку №124, у 2019 року перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України.
Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
В силу приписів пункту 5 Порядку № 124, у 2019 року при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року, який складав 3764грн. 40коп. Він підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,17, визначений в п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124.
З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2019 року застосовувався показник середньої заробітної плати 4404грн. 35коп. (3764,40 х 1,17).
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 року», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2020 році становив 4888грн. 83коп. (4404,35 х 1,11).
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року №127, у 2021 року «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2021 році становив 5426,грн. 60коп. (4888,83 х 1,11).
Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 передбачений коефіцієнт у розмірі 1,14.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2022 році становив 6186грн.32коп. (5426,60 х 1,14).
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 передбачений коефіцієнт 1,197.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2023 році становив 7405грн. 03коп. (6186,32 х 1,197).
У своєму відзиві відповідач зазначає, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача визначений виходячи з показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764,грн. 40коп.), із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17 (Постанова № 124, у 2019 році); 1,11 (Постанова № 251 у 2020 році); 1,11 (Постанова № 127 у 2021 році); 1,14 (Постанова № 118 у 2022 році), 1,97 (Постанова № 168 у 2023 році) та 1,0796 (Постанова № 185 у 2024 році) і складає 7393,77 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн * 0,92486).
Отже, вчинені відповідачем дії є належним виконанням вищевказаних положень законодавства, на підставі яких проводиться індексація пенсії позивача, а тому суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача, і в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка вбачається з листа від № 53484-38681/Ф-01/8-0400/24 від 30.09.2024 року, щодо незарахування ОСОБА_1 стажу, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишів до трудової книжки від 16.09.1996 року, від 03.08.2020 року та довідки ОК-5 та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишів до трудової книжки від 16.09.1996 року, від 03.08.2020 року та довідки ОК-5.
У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги таким, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2422грн. 40коп., що документально підтверджується квитанцією № 1 від 05.11.2024 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211грн. 20коп. з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Отже, в розумінні ст. 134 КАС України підлягають відшкодуванню витрати понесені за надану правничу допомогу саме адвокатом.
З поданих позивачем доказів вбачається, що позивач уклав договір про надання правничої допомоги 12.10.2024 року з ФОП ОСОБА_2 , розмір гонорару з якою склав 8000грн.
За відомостями Єдиного реєстру адвокатів Грибовська К.О. в реєстрі адвокаті не значиться. (https://erau.unba.org.ua/?surname=%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0&firstname=%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0&addation%5Bprobono%5D=0&addation%5Bmilitary_probono%5D=0&foreigner=0&addation%5Bfree_legal_assistance%5D=0).
24.08.2024р. позивач уклав договір про надання правничої допомоги ТОВ «Перша правова допомога» та розмір гонорару склав 9000грн.,
За відомостями Єдиного реєстру адвокатів директор товариства Бойко Є.О. в реєстрі адвокаті не значиться.
(https://erau.unba.org.ua/?surname=%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE&firstname=%D1%94%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9&middlename=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&addation%5Bprobono%5D=0&addation%5Bmilitary_probono%5D=0&foreigner=0&addation%5Bfree_legal_assistance%5D=0).
Таким чином, понесені позивачем витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню, оскільки доказів того, що ці послуги надані адвокатами суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка вбачається з листа від № 53484-38681/Ф-01/8-0400/24 від 30.09.2024 року, щодо незарахування ОСОБА_1 стажу, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишів до трудової книжки від 16.09.1996 року, від 03.08.2020 року та довідки ОК-5.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж, згідно даних трудових книжок, виданих 21.04.1975 року, 01.07.1987 року, вкладишів до трудової книжки від 16.09.1996 року, від 03.08.2020 року та довідки ОК-5.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211грн. 20коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець