Справа №766/9483/24 н/п 2/766/3938/25
03 лютого 2025 року місто Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.
за участю секретаря Савицького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсоні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором., мотивуючи тим, що 04.09.2020 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, на підтвердження чого підписала відповідну анкету-заяву. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір. Відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем станом на 25.05.2024 року, позивач нарахував заборгованість за кредитом у розмірі 194511 грн. 15 коп., з яких: 121 757 грн. 93 коп. заборгованість за кредитом, 72 753 грн. 22 коп. заборгованість по відсоткам, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відповідь на відзив, відповідно до якої відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір № б/н від 04.09.2020р.) в А-Банку підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Таким чином, Відповідач сама погодилася як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями. Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил (актуальна копія яких була додана до позову). На підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківську виписку (яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до ЗУ "Про бухгалтерський облік"), де в тому числі відображено використання відповідачем кредитного ліміту. Також до позову було додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення/зміну кредитного ліміту, та зазначив, що ініціатором встановлення/зміни кредитного ліміту може бути як банк, так і сам клієнт, та заборгованість виникла в результаті, витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання (відповідно до всіх умов договору), а не обов'язком клієнта. У зв'язку із чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому не заперечувала проти укладання кредитного договору та погашення заборгованості. Крім того, зазначила, що оскільки згідно розрахунку заборгованості та виписки по рахунку наданих банком, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості: списував з рахунка відсотки за використання кредитного ліміту та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту. Також зазначила, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, шо дозволили б суду перевірити, правильність нарахування відсотків позивачем. Позивачем не надано доказів підписання договору кредиту, не надано повноважень працівника банку, який від імені банку уклав договір, не зазначено суми кредиту, анкета- заява не містить даних про отримання відповідачем кредиту, не визначено кредитний ліміт, відсоткову ставку, не визначено порядок та строки нарахування штрафів і пені. У зв'язку із чим із сумою заборгованості у розмірі 194511,15 грн. вона не погоджується, вважає її необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню та надала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 04.09.2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку і вказана обставина також визнається стороною відповідача у відзиві на позов.
Згідно інформації, викладеній в цій заяві, відповідач підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та користування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Банк, звертаючись до суду з позовом, надав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, які підписані відповідачем, розрахунок заборгованості за договором та виписку по картці за період з 04.09.2020 по 25.05.2024 року, з яких встановлено, що відповідач дійсно користувалася кредитними коштами, а також здійснювала часткове погашення заборгованості протягом вказаного періоду, довідку за картами, з якою вбачається, що на ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком до червня місяця 2027 року та № НОМЕР_3 строком дії до квітня місяця 2027 року, довідку за лімітами з якої встановлено, що за ініціативи відповідача банком було здійснено збільшення кредитного ліміту за період з 04.09.2020 по 25.05.2024 року до суми 121800,00грн.
Вищезазначені докази по справі повністю підтверджують той факт, що відповідачем дійсно було отримано від позивача кредит внаслідок підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відкрито картковий рахунок на який було зараховано кредитні кошти, та позивачем неодноразово змінювався кредитний ліміт на карті шляхом його збільшення, при цьому такі зміни відбувалися без узгодження з відповідачем, а тому суд визнає їх такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Також позивачем до позову додано витяги з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» та паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість відповідача станом на 25.05.2024 року становить 194511 грн. 15 коп., з яких: 121 757 грн. 93 коп. заборгованість за кредитом, 72 753 грн. 22 коп. заборгованість по відсоткам.
Відповідно до ч 1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема із анкети-заяви позичальника, в ній відсутні умови щодо строку дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості.
АТ «А-Банк», звернувшись із вимогою про погашення кредиту, просив окрім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав позичальник), стягнути відсотки. Обґрунтовуючи своє право вимоги в цій частині, а також розмір і порядок нарахування, позивач, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які розміщені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, а також Тарифи, як невід'ємну частину договору, яким визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пені та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Наданий позивачем витяг із Умов та Правил надання банківських послуг належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем.
За таких обставин, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, подані банком Витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд звертає увагу на те, що Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не є документом, котрий може підтверджувати умови кредитування, оскільки у вказаному документі передбачено умови кредитування для кредитних карток «Універсальна» «Універсальна GOLD» та «Зелена», проте, з його змісту не вбачається умови якої саме кредитної картки погоджувалися з відповідачем.
Крім того, Паспорт споживчого кредиту не підтверджує домовленості між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 про істотні умови кредитного договору, оскільки містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, відсутні дані щодо фактичного ліміту, річна процентна ставка обчислена на основі припущення. Відповідно до змісту розділу 4 вказаного паспорту, обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Таким чином, даний документ неможливо визнати належним доказом досягнення між сторонами кредитного договору конкретних умов стосовно розміру відсоткової ставки за користування кредитом, оскільки наявна у ньому інформація є попередньою та містить три типи кредитного продукту без зазначення, який саме з них обирає позичальник.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відсотки за користування кредитом, оскільки таких положень, підписана відповідачем Анкета-заява від 04.09.2020 року не містить.
Такого висновку суд дійшов також з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, які є обов'язковими для застосування у відповідності до ч. 4ст. 263 ЦПК України.
Відтак враховуючи вищевикладене, а також погоджується із викладеними запереченням відповідача в частині безпідставного нарахування процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь банку 72753 грн. 22 коп. грн. заборгованість по відсоткам необхідно відмовити.
Отже з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 121757 грн. 93 коп., оскільки в ході судового розгляду встановлено те, що відповідачем дійсно отримувалися вказані кошти в кредит шляхом зарахування на картковий рахунок, який було відкрито у відділенні банку позивача, відповідач користувалася ними, здійснювала дії щодо збільшення банком кредитного ліміту, і у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань у неї утворилася заборгованість за кредитом у вказаній сумі і дані обставини відповідачем не спростовано в ході судового розгляду.
Наведені представником відповідача заперечення щодо існування взагалі такої заборгованості, про які вона зазначає у відзиві, судом відхиляється, оскільки такі твердження та розрахунки не підтверджено належними та допустими доказами, які б спростовували наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитом в розмірі 121757 грн. 93 коп., а саме надання квитанцій чи інших документів, які б підтверджували сплату кредиту та погашення заборгованості.
Крім того, судом враховується те, що відповідачем фактично не заперечується щодо приєднання її до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, на підтвердження чого вона підписала відповідну анкету-заяву, оскільки сама зазначає у відзиві щодо внесення нею коштів на погашення заборгованості протягом дії договору, а наведенні відповідачем заперечення у відзиві та її позиція в ході судового розгляду фактично направлена на неправомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, що знайшло своє підтвердження в процесі розгляду даної справи.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь банку судовий збір у розмірі 1895грн.43коп. = (3028,00 грн. х 121757,93грн./194511,15грн.), тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11) заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.09.2020 року в розмірі 121 757грн.93коп.(сто двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят сім гривень дев'яносто три копійки) - заборгованість за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11) судовий збір у розмірі 1895 грн 43 коп.( одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять гривень сорок три копійки).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна