Справа № 766/16857/24
н/п 2-о/766/234/25
21 січня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Скрипніка Л.А.,
секретар судового засідання Бівалькевич А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановив:
І. Виклад позиції заявника.
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою в якій просить встановити факт належності ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року, виданого Херсонським суднобудівельно-судноремонтним заводом ДАСК «Укррічфлот» на підставі наказу № 386 від 31.08.1993 року, що посвідчує право власності в приватній, спільній, сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року, виданого Херсонським суднобудівельно-судноремонтним заводом ДАСК «Укррічфлот» на підставі наказу № 386 від 31.08.1993 року, їй, її матері ОСОБА_4 , а також дітям заявника: дочці ОСОБА_5 та сину ОСОБА_3 , заінтересованим особам у справі, належить по 1/4 ч. квартири АДРЕСА_1 .
Право власності 16.11.1993 року було зареєстровано в ХДБТІ в реєстровій книзі № 13 за реєстровим № 4990.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Після її смерті відкрилася спадщина на частину вказаної квартири.
Заявник є єдиним спадкоємцем першої черги майна померлої.
В серпні ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Херсонської міського нотаріального округу Херсонської області Стадник І.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
Проте нотаріусом було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, оскільки в свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року була допущена помилка: прізвище матері вказано « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_4 ».
Виправити зазначену описку на теперішній час неможливо, оскільки відсутній орган приватизації, який видав дане свідоцтво, у зв'язку з чим заявник змушена звернутися до суду з вказаною заявою.
ІІ. Заяви(клопотання) учасників справи.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити з підстав, зазначених в заяві.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.10.2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження з призначенням судового засідання.
В судове засідання заявник не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Судом, на підставі частини другої ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_8 (мати заявника) ОСОБА_9 (донька заявника) та ОСОБА_3 (син заявника), належить на праві приватної, спільної, сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року, виданого Херсонським суднобудівельно-судноремонтним заводом ДАСК «Укррічфлот» на підставі наказу № 386 від 31.08.1993 року (а.с.6).
Право власності 16.11.1993 року було зареєстровано в ХДБТІ в реєстровій книзі № 13 за реєстровим № 4990.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09.07.2024 року Білозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонському районі Херсонської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 289 (а.с.9).
Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
В серпні ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Херсонської міського нотаріального округу Херсонської області Стадник І.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
Проте нотаріусом було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, оскільки в свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року була допущена помилка: прізвище матері вказано « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_4 » (а.с.19).
Отже судом встановлено, що в свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року прізвище матері заявниці вказано « ОСОБА_4 ».
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 09.10.1954 року, ОСОБА_10 після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (мова оригіналу російська).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05.01.1962 року, матір'ю ОСОБА_12 є « ОСОБА_4 » (мова оригіналу російська).
Паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 12.01.2000 року Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області, громадянці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем реєстрації якої вказано квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради № 16-21/557 від 20.02.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З Витягу №4453/14-04-10 від 06.08.2024 року про осіб місце проживання яких зареєстровано або було зареєстровано в період з 27.06.2024 року по 29.06.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
V. Оцінка Суду.
Правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За приписами ЦК України юридичні факти це факти з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
У статті 315 ЦПК України наведено перелік, які саме факти можуть бути встановленні в судовому порядку, проте він не є вичерпним. Вказана норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом пунктів 1 та 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи: про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Пунктом 12 зазначеної Постанови роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК (на час розгляду справи - ст. 315 ЦПК України) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року (остаточне - 18.09.2015 року), в пункті 78 зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».
Суд звертає увагу, що встановлення факту, про який просить заявник, має для неї юридичне значення, а саме право на отримання спадщини за законом після смерті матері, що прямо передбачено цивільним законодавством та не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі прав заінтересованих осіб.
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що свідоцтво про право власності на житло належить матері заявниці ОСОБА_4 , а різниця у написанні прізвища пов'язана з технічною помилкою.
Аналізуючи в сукупності обставини справи в контексті законів, інших норм права, надані сторонами докази, виходячи з стандарту доказування «баланс вірогідностей» (BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 р., J.K. AND OTHERS v. SWEDEN 23.08.2016 р.), враховуючи наявні в матеріалах справи докази, з яких встановлюється, що різниця у написанні прізвища матері заявника пов'язана з технічною помилкою, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту належності в тому числі ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року, виданого Херсонським суднобудівельно-судноремонтним заводом ДАСК «Укррічфлот» на підставі наказу № 386 від 31.08.1993 року, що посвідчує право власності в приватній, спільній, сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 .
VI. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 81, 89, 247, 263, 265, 293, 294, 315 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.08.1993 року, виданого Херсонським суднобудівельно-судноремонтним заводом ДАСК «Укррічфлот» на підставі наказу № 386 від 31.08.1993 року, що посвідчує право власності в приватній, спільній, сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А. Скрипнік