Справа № 609/125/25
3/609/107/2025
03 лютого 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) патрульної поліції Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , студент ТВПУ,
за ч. 2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за ч. 1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31 січня 2025року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №450059 від 24.01.2025, з якого вбачається, що «24 січня 2025 року об 11 год 25 хв в с. М.Іловиця по вул. Центральна водій керував трактором Т-40 д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи посвідчення тракториста-машиніста відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким т/з, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП».
Крім того, 31 січня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №450058 від 24.01.2025, з якого вбачається, що «24 січня 2025 року об 11 год 25 хв в с. М.Іловиця по вул. Центральна водій керував трактором Т-40 д.н.з. НОМЕР_3 , у якого були відсутні задні розсіювачі на габаритних вогнях, чим порушив вимоги п. 31.4.3 Г Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП».
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними (по них притягується до відповідальності одна і та ж особа), тому слід об'єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.
В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 в присутності свого батька ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та пояснив, що був обізнаний в тому, що не маючи посвідчення водія певної категорії, зокрема посвідчення тракториста-машиніста, він не мав право керувати трактором. Однак, враховуючи, що батька вдома не було, а сусід попросив надати йому послугу трактором, знаючи, що він навчений керувати таким транспортним засобом, він вирішив допомогти та сів за кермо трактора, без відома батьків. Запевнив суд, що більше такого не повторить, в подальшому має намір пройти навчання на тракториста-машиніста та отримати посвідчення водія. Просив суд не призначати йому штраф, оскільки фінансової можливості сплатити штраф не має, так як фінансово залежить від батьків, оскільки виплата стипендії як студенту навчального закладу йому припинена, у зв'язку із академічною відпусткою.
Батько неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно перебував на заробітках, син змушений був взяти академічну відпустку в навчальному закладі, оскільки вдома на господарстві мусив залишитись хтось чоловічої статі, аби допомагати дружині у веденні господарства. Про те, що син не мав права керувати транспортними засобами до отримання такого права, він був обізнаний, однак в селі практично не залишилось працездатних чоловіків, які могли би надавати послуги трактором, а відтак син погодився допомогти сусіду. Також зазначив, що бесіду вдома із сином провів, впевнений, що син такого не повторить. Просив не призначати ОСОБА_1 штрафу, так як він не має власного доходу, а в сім'ї і без того скрутне матеріальне становище.
Перевіривши матеріали справ, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126 та ч. 1 ст. 121 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №450059 від 24.01.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №450058 від 24.01.2025; диском з відео фіксацією правопорушення та поясненнями, наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 та його батьком ОСОБА_2 .
Так, згідно з диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Пунктом 2.1 А ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Пунктом 31.4.3 Г ПДР передбачено, що на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Однак, частиною 1 цієї статті регламентовано, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Із статті 24-1 КУпАП вбачається, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Згідно зі ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, який є неповнолітнім, вперше притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, думку батька особи, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати захід впливу передбачений ст. 24-1 КУпАП у виді попередження.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 36, 122, 126, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №609/125/25 (провадження №3/609/107/2025) та №609/126/25 (провадження №3/609/108/2025) об'єднати в одне провадження та присвоїти справі №609/125/25 (провадження №3/609/107/2025).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 121 КУпАП, враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП, на підставі ст. 24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК