Справа № 609/129/25
3/609/109/2025
03 лютого 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли із СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово безробітного
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 163600 від 29 січня 2025 року, вбачається, що 24.01.2025 р. о 11 год. 25 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 будучи батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ухилився від виконання передбачених законом обов'язків щодо виховання сина, а саме, допустив керування неповнолітнім сином ТЗ, а саме, трактором, немаючи права керування даним ТЗ. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст. 184 КУпАП, - ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав, вказав, що надалі буде слідкувати за сином.
Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши у судовому засіданні пояснення останнього, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, матеріальний та моральний розвиток.
Частиною 4 ст. 155 СК України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 163600 від 29 січня 2025 року;
-копіями протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД №450058 від 24.01.2025 р, серії ААД № №450058 від 24.01.2025 р. складеними за фактом керування неповнолітнім ОСОБА_2 транспортним засобом.
-долученим до матеріалів справи відеозаписами із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора патрульного автомобіля записаними на CD-R диск.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, зокрема те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, а також характер вчиненого правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним чи суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, визнання ним вини у вчиненому, ступінь його вини, вважаю, що за своїми наслідками правопорушення є малозначним, у зв'язку із чим ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 22, ст. 184, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільнивши його від адміністративної відповідальності за вчинення даного адмінправопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Справу про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП провадженням закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: М. В. Харлан