Справа №752/10038/23
Провадження №2-п/752/12/25
30 січня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Оверчука Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Оверчука Дмитра Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 31.07.2023 у справі № 752/10038/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг з утримання підземної стоянки,-
Адвокат Оверчук Д.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31.07.2023 у справі № 752/10038/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг з утримання підземної стоянки.
Заява обґрунтована тим, що 13.12.2023 з додатку «Дія» ОСОБА_1 дізналася про заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31.07.2023.
Зазначає, що відповідач не була повідомлена про час та місце проведення судових засідань.
Відповідач дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак з листопада 2022 року ОСОБА_1 не проживає за цією адресою.
Відповідно до укладеного 05.05.2011 договору між ТОВ «Ліко-житлосервіс», правонаступником якого є ТОВ «Управляюча компанія «Венеція», та ОСОБА_1 щомісячний розмір відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки становив 287 грн.
Однак, позивач надав до суду розрахунок про нарахування та сплату коштів за утримання підземної автостоянки в якому зазначає, що місячна ставка за утримання підземної автостоянки становить 688 грн., що не відповідає дійсності.
Також до заяви не додано документів, які б підтверджували сам факт існування діючих у відповідності до законодавства України договірних відносин між позивачем та відповідачем.
Відповідач в установленому законодавством порядку постійно звертався з претензіями щодо надання неякісних послуг з утримання підземної автостоянки, а також доведення технічного стану автостоянки до неналежного і як такого, що може завдати шкоди майну, життю і здоров'ю людей.
03.01.2020 ОСОБА_1 зверталась до позивача з заявою про намір розірвати договір від 05.05.2011, однак отримала лист про відмову у задоволенні зазначеної заяви.
Просив:
переглянути заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2023 по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, втрат від інфляційних процесів та 3% річних яким було задоволено позов і стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» заборгованість за надання послуг з утримання підземної автостоянки за період з травня 2020 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 13 346, 06 грн., 2684,00 грн. судових витрат;
скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2023 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, втрат від інфляційних процесів та 3% річних та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
06.03.2024 судом постановлено ухвалу про відмову у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення від 31.07.2023 у справі №752/10038/23.
06.11.2024 постановою Київського апеляційного суду від 06.11.2024 було скасовано ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06.03.2024 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
09.12.2024 судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Представник відповідача та відповідач просили задовольнити заяву про перегляд заочного рішення від 31.07.2023 у справі №752/10038/23 та скасувати його.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, натомість, їх неявка відповідно до приписів ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.
31.07.2023 Голосіївським районним судом міста Києва за результатами розгляду цивільної справи №752/10038/23 було ухвалено заочне рішення, згідно яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» заборгованість за надання послуг з утримання підземної автостоянки за період з травня 2020 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 13 346, 06 грн., а також судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Справа розглядалась судом без повідомлення сторін.
З матеріалів справи вбачається, що з заочним рішенням від 31.07.2023 представник відповідача ознайомився 21.12.2023.
Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Щодо доводів відповідача, якими обґрунтована необхідність скасування заочного рішення, суд відзначає наступне.
Аналіз ч. 1 ст. 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що скасування заочного рішення є можливим за умови одночасного існування таких обставин: неявки відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву з поважних причин, а також подання доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд не приймає доводи, наведені в заяві від 09.01.2024, як підстави для перегляду заочного рішення, оскільки вони не мають істотного значення для вирішення справи, а лише зводяться до незгоди з ухваленим рішенням і містять доводи, які можуть бути викладені в апеляційній скарзі.
З наданих відповдіачкою фотографій неможливо встановити, де вони зроблені та яке конкретно пртміщення має недоліки, зображені на цих фото. Водночас, відповідач не надала суду інших доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і якими вона обґрунтовує свої заперечення проти заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260-261, 287 -288 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 31.07.2023 у справі № 752/10038/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг з утримання підземної стоянки залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена 03.02.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова