490/5316/24
нп 2/490/459/2025
06 січня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.
при секретарі - Ребрина Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Добрінова Лариса Анатоліївна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Добрінова Лариса Анатоліївна про визнання права власності на земельну ділянку, -
Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить визнати за ним право власності на частку земельної ділянки, загальною площею 0,0427 га, кадастровий номер 4810137200:15:024:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позову позивач вказує, що 11 липня 2023 року йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 . У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 йому було відмовлено у зв'язку з невизначеністю розміру часток у праві приватної спільної сумісної власності на земельну ділянку. Позивач вказує, що оскільки один із співвласників земельної ділянки ( ОСОБА_3 ) помер, то визначити його частку у праві спільної сумісної власності неможливо. А тому позивач змушена звернутись до суду.
Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою в якій просить визнати за нею право власності на частки земельної ділянки, загальною площею 0,0427 га, кадастровий номер 4810137200:15:024:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В обгрунтування позову позивач вказує, що 21 вересня 2023 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину на частку житлового бдуинку АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 їй було відмовлено у зв'язку з невизначеністю розміру часток у праві приватної спільної сумісної власності на земельну ділянку. Позивач вказує, що оскільки один із співвласників земельної ділянки ( ОСОБА_3 ) помер, то визначити її частку у праві спільної сумісної власності неможливо. А тому вона змушена звернутись до суду.
Представник позивача надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти задоволення зустрічного позову.
Представник відповідача надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, вимоги позову визнає. Просить також задоволити вимоги зустрічного позову.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги первісного позову та зустрічного позову підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджено свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 квітня 1966 року згідно якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 отримали у спадщину після смерті ОСОБА_5 у спадщину частку домоволодіння АДРЕСА_1 . Свідоцтво містить реєстраційний напис про реєстрацію за ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 права власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Судом досліджено свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.07.2023 року згідно якого ОСОБА_1 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_3 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 . З вказаного свідоцтва про право на спадщину вбачається, що спадщина на яке видано це свідоцтво складається з 2/3 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 08.04.1966 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.04.1966 року.
Судом досліджено свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.09.2023 року згідно якого ОСОБА_2 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Судом досліджено свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.01.2014 року згідно якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810137200:15:024:0010.
Судом досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.01.2014 року згідно якого за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0427 га, кадастровий номер 4810137200:15:024:0010, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом досліджено постанову приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Добринової Л.А. від 11 липня 2023 року згідно якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що частка померлої ОСОБА_3 у праві власності на земельну ділянку не визначена.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.
Відповідно дост.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1ст. 1268ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно зіст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.
Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями майна після смерті померлої ОСОБА_3 та на підставі виданих свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 по частці за кожним.
Суд приходить до висновку, що на час виникнення права спільної сумісної власності спірну земельну ділянку, розподіл часток у праві власності між співвласниками повинен відбутись у співвідношені до розміру часток вартості співвласників у праві власності на житловий будинок.
А саме ОСОБА_3 належало 2/3 часток, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/6 кожному.
Підстави вважати, що частки співвласників на земельну ділянку мають бути визначені невідповідно до вартості часток у праві власності на житловий будинок немає, оскільки даних про те що вартість частки на житловий будинок когось із співвласників було змінено немає. Тому позивач та відповідач спадкують частки земельної ділянки пропорційно до часток у праві власності на житловий будинок. Таким чином позивач та відповідач спадкують по 1/3 частці у праві власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 .
Суд бере до уваги, що при визначенні часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку частка позивача та відповідача складає по 1/6 за кожним. А тому в кінцевому разі, суд вважає за необхідне визнати за позивачем та відповідачем право власності на 1/2 частку спірної земельної ділянки за кожним, що складається з 1/3 частки отриманої в порядку спадкування та 1/6 у порядку визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,224-226 ЦПК України, ст328,.,757, 1216, 1218, 1268,ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічний позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на частку земельної ділянки площею, 0427 га, кадастровий номер 4810137200:15:024:0010, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частку земельної ділянки площею, 0427 га, кадастровий номер 4810137200:15:024:0010, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбаченіст.273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя