Справа № 489/7225/24
Номер провадження 3/489/38/25
Постанова
Іменем України
03 лютого 2025 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Микульшина Ганна Анатоліївна, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно протоколу зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 561618 від 14.09.2024, 14.09.2024 о 20:15 год. в м. Миколаєві, Інгульськи район, перехрестя просп. Миру та вул. Космонавтів, водій ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Matiz, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, почервонені шкіри обличчя. Від проходження мед. огляду на стан сп'яніння на місці та у мед. закладі відмовився.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення рекомендованого листа, який повернувся неврученим, а також розміщенням оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада». Його захисник ОСОБА_2 також у суове засідання не з'явилась, причин неявки не повідомила.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторони зобов'язані цікавитися справами, учасниками яких вони є. Зокрема, у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За такого суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол та його захисника.
03.02.2025 від захисника ОСОБА_1 адвоката Проніної О.О. надійшли до суду два клопотання: 1) про повернення матеріалів на доопрацювання до УПП у Миколаївській області у зв'язку уз тим, що з долучених відеозаписів неможливо становити яким саме співробітником УПП проводилось складення протоколу; в протоколі не міститься посилання на відеозапис; з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений одним працівником патрулем поліції, а складенням протоколу займався інший; 2) про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з вищевказаних причин.
Протокольно у задоволенні клопотання адвоката Проніної О.О. про повернення матеріалів на доопрацювання до УПП у Миколаївській області відмовлено, оскільки у справі достатньо доказів для встановлення фактичних обставин справи (у постанові зазначено працівника поліції яким складено протокол, в описовій частині проколу є посилання на відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів).
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; направлення на огляд на стан сп'яніння; акт огляду на стан сп'яніння; довідку УПП в Миколаївській області від 17.09.2024), переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.
Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
При дослідженні відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та на законну вимогу пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу водій фактично відмовився. На неодноразові запитання поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідав неконкретно, розмовляв не непов'язані із заданими питаннями теми, при цьому жодних дій з проходження огляду не вчиняв. Остаточно на запитання на запитання поліцейського відповів «Я нічого робити не буду» (39:22 хв. відеозапису) та зачинився у транспортному засобі. При цьому поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, мова не чітка та сплутана, шкіра обличчя червона. Перед зупинкою транспортного засобу працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 порушував правила дорожнього руху, зокрема проїхав на забороняючий сигнал світлофору (червоний).
На переконання суду, поведінка ОСОБА_1 свідчить про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та була направлена на намагання уникнути адміністративної відповідальності.
У зв'язку з чим, суддя не приймає письмові заперечення захисника Костогриза І.М. від 03.02.2025 до уваги щодо обставин, викладених в протоколі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи і обумовлені бажанням уникнути адміністративної відповідальності.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх взаємозв'язку, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка містить безальтернативний вид накладення стягнення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 130, 252, 266, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя -
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ//22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.А. Микульшина