Справа № 344/11454/24
Провадження № 2-а/344/12/25
23 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Антоняка Т.М.,
секретаря Волосянко І.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Єрмоленко Л.В.,
представника відповідача Коритко І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 30.05.2024 о 16:00 поліцейська 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області - сержант поліції Михальчук Христина Петрівна винесла постанову серії ЕНА №2275703, якою притягнула його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Згідно з постановою він 30.05.2024 о 15:39:02 в с. Старі Кривотули, дорога Н10 124 км, керуючи транспортним засобом SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.г ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Позивач не погоджується із постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Зазначає, що дійсно 30.05.2024 в с. Старі Кривотули приблизно о 15:39, керуючи транспортним засобом SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_1 , ним здійснено рух прямо через регульоване світлофором перехрестя вул. Л.Українки - Січових Стрільців, проте проїзд перехрестя відбувся з дотриманням ПДР. Рухаючись з допустимою швидкістю руху, він наблизився до перехрестя, де в той час горів зелений сигнал світлофора і продовжив рух. Вже перебуваючи на перехресті він побачив, що увімкнувся жовтий сигнал світлофора, продовжив рух вперед. Після перетину перехрестя його автомобіль був зупинений поліцейськими.
Під час прийняття оскаржуваного рішення поліцейським не взято до уваги те, що при притягненні водія до відповідальності за порушення п. 8.7.3.г ПДР (проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора) слід враховувати, що вказаний пункт ПДР діє у взаємозв'язку з п.8.11 ПДР, згідно з яким водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Вважає, що жодних порушень правил дорожнього руху він не порушував,оскільки водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визначені відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів, на підставі яких відповідачем зроблено висновки про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.
Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2275703 від 30.05.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 30.05.2024 близько 15 год. 39 хв. поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області ДПП сержант поліції Михальчук Христина Петрівна разом зі своїм напарником під час патрулювання с. Старі Кривотули Івано-Франківського району Івано-Франківської області, на ділянці автодороги Н-10 «Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига», 124 км. помітила транспортний засіб SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого проїхав перехрестя вулиць Січових Стрільців - Лісова - Лесі Українки, на заборонний «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив підпункт «ґ» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Підійшовши до автомобіля сержант поліції Михальчук Х.П. представилась та повідомила водію про причину зупинки, а саме проїзд перехрестя на заборонний «жовтий» сигнал світлофора, після чого висловила вимогу пред'явити документи, передбачені підпунктами «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР України. Водієм виявився ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач. Сержант поліції Михальчук Х.П. здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене частиною другою статті 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Позивача ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення за яке передбачена відповідальність частиною другою статті 122 КУпАП, поліцейським після розгляду адміністративної справи винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2275703 від 30.05.2024 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Згідно зі статті 285 КУпАП позивача ознайомлено зі змістом постанови, повідомлено про порядок її оскарження та виконання, вручено її копію.
Представник відповідача вказує на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, доведеність вини у вчиненні порушення та доведення правомірності прийнятого рішення відповідно до статті 77 КАС України. Зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності постанову серії ЕНА № 2275703 від 30.05.2024 є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню. Просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги. Просять задовольнити позов.
Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою. При винесенні постанови інспектором дотримано всіх вимоги КУпАП України, Закону України «Про національну поліцію», ПДР України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього року, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2275703 від 30.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 21 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 8.7.3.ґ ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Як вказується в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 30.05.2024 о 15:39:02 в с. Старі Кривотули, дорога Н10 124 км, керуючи транспортним засобом SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.г ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху (надалі - ПДР), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за проїзд на заборонений сигнал світлофора.
Відповідно до п. 8.7.3 «ґ» ПДР України, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Зі змісту представлених відповідачем відеозаписів вбачається зафіксований безпосередньо момент проїзду позивачем перехрестя на забороняючий жовтий світловий сигнал світлофору.
Отже, відповідачем представлені належні докази вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем ПДР, містить фіксацію вказаного порушення, а відтак повинен вважатися належним доказом.
Водночас позивач не заперечує проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора, однак мотивує свої дії необхідністю забезпечення безпеки дорожнього руху, хоча не наводить конкретних причин такого проїзду перехрестя і таких обставин, не вбачається безпосередньо під час виконання позивачем такого маневру.
Зокрема, відповідно до п.п. 8.10 та 8.11 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Відтак, суд вважає, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами вину позивача в порушенні п. 8.7.3 «ґ» ПДР України, оскільки, з відео чітко вбачається, що жовтий забороняючий сигнал світлофора загорівся до наближення транспортного засобу позивача до дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія).
Отже, жодних вагомих причин, які б унеможливлювали зупинку керованого позивачем автомобіля на перехресті перед світлофором на його заборонний сигнал, позивачем не наведено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 122 КУпАП, з огляду на що відсутні підстави для скасування постанови серія ЕНА № 2275703 від 30.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2025 року.