Справа №: 343/2601/24
Провадження №: 2/343/12/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi судді Монташевич С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 343/2601/24 за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № н/б від 02.11.2021 у розмірі 23795,02 грн станом на 25.11.2024, яка складається з: 12999,93 грн - заборгованості за кредитом, 10795,09 грн - заборгованості по відсоткам, а також судові витрати в розмірі 3028 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.11.2021 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг нею ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджує вона своїм підписом у заяві.
АТ "А-Банк" свої зобов'язання за договором виконало повністю, надавши відповідачці кредит (встановивши кредитний ліміт) у відповідному розмірі. Натомість відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку із зазначеним порушенням станом на 25.11.2024 вона має заборгованість у розмірі 23795,02 грн, яка складається з: 12999,93 грн - заборгованості за кредитом, 10795,09 грн - заборгованості за відсотками. Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.
Банк неодноразово вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачці sms-повідомлень та дзвінків з вимогою сплатити заборгованість, що не дало результату.
Відповідачка відзиву на позов чи інших письмових заяв, клопотань не подавала, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримала 18 грудня 2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 44), яке суд направив за її зареєстрованим місцем проживання (а.с. 41).
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
09 грудня 2024 року на адресу суду поштовим відправленням поступила позовна заява АТ "А-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно з ухвалою від 13.12.2024, суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
18 грудня 2024 року відповідачка отримала копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження, тому вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, вона не скористалася. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не подавала.
Враховуючи, що відповідачка відзиву на позов не подавала, хоча була у встановленому законом порядку повідомлена про розгляд справи, а позивач не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с. 37 звор.), суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з тим, що, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи проводиться судом за відсутності учасників справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
як установлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до АТ "А-Банк" та підписала власноручним (цифровим) підписом Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 02.11.2021. Вона погодилася з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-Банк" становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який є аналогом її власноручного підпису (а.с. 8).
02 листопада 2021 року ОСОБА_1 також ознайомилася із Паспортом споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена", підписавши його за допомогою електронного підпису, відкритий ключ якого відображений в Анкеті-заяві від 02.11.2021 (а.с. 9-10).
Згідно із довідками за картами та за лімітами ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 із строком дії до березня 2028 року, № НОМЕР_3 із строком дії до грудня 2031 року. 02 листопада 2021 року їй встановлено кредитний ліміт у розмірі 13000,00 грн, який 28.06.2023 банк збільшив до 12999,93 грн, після чого 25.04.2024 - зменшив до 13000,00 грн (а.с. 15, 16).
На підтвердження позовних вимог позивач до матеріалів справи долучив витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк", розміщених на сайті банку (а.с. 18-24), та Тарифи по картці "Зелена" (а.с. 25, 26). Однак суд звертає увагу на те, що вказані документи не містять будь-якого підпису відповідачки.
Як убачається із наданої АТ "А-Банк" виписки по картці, ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами, в тому числі погашала наявну заборгованість (востаннє 04.11.2022 на суму 500 грн) (а.с. 11-14), що підтверджує наявність між сторонами кредитно-договірних зобов'язань.
З долученого до матеріалів позову розрахунку заборгованості за договором № б/н від 02.11.2021, укладеного між АТ "Акцент-Банк" та клієнтом ОСОБА_1 , убачається, що станом на 25.11.2024 заборгованість за наданим кредитом визначена в розмірі 23795,02 грн, з яких заборгованість за простроченим тілом кредиту - 12999,93 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 10795,09 грн (а.с. 6-7).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов'язання, непогашення відповідачкою заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як установив суд, 02.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ "А-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк". В анкеті-заяві серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 погодилася із тим, що вказана анкета-заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ "А-Банк" становлять між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
Однак суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме долучений до позовної заяви витяг з Умов та Правил розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк".
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Оскільки Витяг з Умов та Правил, який долучено позивачем до матеріалів цієї справи, не містить підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.11.2021 шляхом підписання анкети-заяви.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постанові Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21 (провадження № 61-13455ск23).
Також суд звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Тому не заслуговують на увагу доводи банку про те, що всі умови кредитування доведені до відома відповідачці, про що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту, який є невід'ємною складовою частиною спірного кредитного договору, оскільки такі не зазначені в анкеті-заяві як такі, що разом із анкетою-заявою та Умовами та Правилами складають договір про надання банківських послуг. Крім того, у паспорті споживчого кредитування вказано, що інформація, яка зазначена в ньому, зберігає чинність та є актуальною до 06.11.2021, а відтак не доведено, на які ж саме умови кредитування пристала відповідачка після минування цієї дати надалі. Ознайомлення ж із паспортом споживчого кредиту, його підписання відповідачкою не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторні договору та його змісту, про що вказано вище, а свідчить тільки про виконання банком свого переддоговірного обов'язку щодо ознайомлення споживача з умовами кредитування, щоб останній міг обрати найбільш зручні для нього.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила надання банківських послуг в АТ "А-Банк", наданий Банком витяг з Умов та Правил не може розцінюватись як стандартна (типова) форма, що спрямована на укладання із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Однак, як встановлено вище, відповідачка фактично отримала кредитні кошти, користувалася ними, як шляхом зняття готівки, так і шляхом проведення розрахунків за допомогою кредитної картки, що підтверджується випискою по картці ОСОБА_1 .
Вказане свідчить про існування між ОСОБА_1 та АТ "А-Банк" кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин суд застосовує вимоги ст. 509, 1054 ЦК України.
Так, у частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначив позивач та вбачається із розрахунку заборгованості за договором № н/б від 02.11.2021, за ОСОБА_1 рахується заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 12999,93 грн. При цьому суд звертає увагу, що в анкеті-заяві не визначено розмір кредитного ліміту, не обумовлений такий і в будь-яких інших документах, які підписані відповідачкою та які б давали підстави вважати, що такий розмір обумовлений обома сторонами. Позивач на обгрунтування вказаної суми долучає довідки, які видані АТ "Акцент-Банк" про встановлення кредитного ліміту, розрахунок заборгованості, які не являються належними доказами щодо надання в розпорядження відповідачці вказаної суми.
Тому суд, беручи до уваги виписку по картці, яка відображає здійснені операції як позивачем, так і відповідачкою, провів математичні розрахунки сум витрат ОСОБА_1 та зарахувань за період з 02.11.2021 по 25.11.2024 та встановив, що сума зарахувань складає 14782,67 грн (0,70+115+13000+23+100+530+500+500+ кешбек в сумі 14,97 (13,81+1,16)), сума витрат - 26032,01 грн (115+5000+208,20+3,60+455,07+215,50+1000+1000+140+100+46,79+100+50+1000+20+36+130+100+1000+1000+591+100+159,80+33+2000+125+100+100+100+200+200+18,59+125+660,2+400+400+50+200+200+100+100+200+515,90+209+100+500+100+100+500+200+300+102+1000+596,62+158+25+500+100+80+1381,46+467,25+90,24+99,98+206+150+5+25+100+5+50++50+50+34+155,23+163,58), тобто сума неповернутих кредитних коштів складає 11248,34 грн (26032,01-14782,67).
Отже, з матеріалів справи встановлено, що відповідачка 02.11.2021 підписала анкету-заяву, на підставі якої отримала від АТ "А-Банк" можливість розпоряджатися кредитними коштами, що вона і робила, знімаючи кошти з рахунку та проводячи розрахунки кредитною карткою та здійснюючи перекази з відкритого їй кредитного рахунку, підтвердженням чого слугує виписка по картці. Заперечень з даного приводу ОСОБА_1 не подавала.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 в період з 02.11.2021 по 25.11.2024 фактично використовувала кошти з кредитного рахунку, відкритого на підставі анкети-заяви від 02.11.202за вказаний період повернула 14782,67 грн, тому суд приходить до висновку, що з неї на користь позивача слід стягнути 11248,34 грн простроченого (неповернутого) тіла кредиту, оскільки саме вказаний розмір заборгованості підтверджується випискою по рахунку та проведених на його основі перерахунку заборгованості, про що вказано вище, а відтак позовну вимогу в частині стягнення заборгованості за кредитом слід задовольнити частково.
Щодо вирішення позовних вимог в частині заборгованості на відсотками в сумі 10795,09 грн, суд зазначає таке.
Як установлено вище, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підписів позичальниці, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви від 02.11.2021, а відтак відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ "А-Банк" повідомив відповідачку про умови кредитування та узгодив зі споживачкою розмір та порядок нарахування відсотків. Тому підстави вважати, що заявлені до стягнення проценти нараховані правомірно, відсутні.
При цьому, з урахуванням того, що в Анкеті-заяві від 02.11.2021 не визначено строку кредитування, інших належних доказів на підтвердження такого матеріали справи не містять, строк дії картки, на якій визначено кредитний ліміт, діє, а тому суд не вбачає підстав для нарахування та стягнення процентів від суми позики в розмірі, визначенмоу на рівні облікової ставки НБУ, оскільки такі стягуються на підставі ст. 1048 ЦК України тільки в межах погодженого сторонами строку кредитування, у випадках ж простосточення виконання грошового зобов'язання підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає тільки неповернуте тіло кредиту у розмірі 11248,34 грн. Натомість підстави для стягнення заборгованості за нарахованими відсотками відсутні.
Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку АТ "А-Банк" не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.
Виходячи з викладеного вище, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , користуючись кредитними коштами, не повертає їх, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, факт користування кредитними коштами вона не заперечила, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.11.2021 за період з 02.11.2021 по 25.11.2024 у розмірі 11248,34 грн, а позов задовольнити частково.
Розподіл судових витрат між сторонами:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 36).
Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про задоволення позову частково і стягнення з відповідачки 11248,34 грн боргу, то, з урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з неї на користь позивача 1431,39 грн (11248,34грн*3028грн/23795,02грн) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, ст. 207, 509, 626, 627, 628, 1054, ЦК України та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд
позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 листопада 2021 року в розмірі 11248 (одинадцять тисяч двісті сорок вісім) гривень 34 копійки за тілом кредиту, а також 1431 (одну тисячу чотириста тридцять одну) гривню 39 копійок сплаченого судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя: С.М.Монташевич