03 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18130/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ємця А. А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар"
про відвід судді Баранця О.М.,
у справі №910/18130/23
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 (головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 (суддя Сташків Р.Б.)
у справі №910/18130/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар"
до Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат"
про стягнення 870 000 грн,
У провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р. перебуває справа № 910/18130/23 за касаційною скаргою ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024.
Верховний Суд ухвалою від 27.01.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/18130/23в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Від ТОВ "СТО Балканкар" 29.01.2025 (через систему "Електронний суд") надійшла заява про відвід судді Баранця О.М., в якій скаржник зазначає що, суддя Баранець О.М. входив до складу колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/899/23, яка є подібною зі справою №910/18130/23 за предметом позову, доказовою базою та суб'єктним складом, та відповідно, вже сформував свою правову позицію щодо вирішення подібних спорів. З огляду на викладене, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін, інших учасників судового процесу та громадськості щодо неупередженості судді Верховного Суду Баранця О.М. та забезпечення довіри до судової влади в Україні, керуючись статтями 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ТОВ "СТО Балканкар" просить відвести суддю Баранця О.М. від розгляду справи №910/18130/23.
На думку ТОВ "СТО Балканкар", зазначені обставини свідчать про те, що суддя Баранець О.М. вже сформував свою правову позицію щодо вирішення подібних спорів.
30.01.2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С. В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р. заяву ТОВ "СТО Балканкар" про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи № 910/18130/23 визнано необґрунтованою. Справу № 910/18130/23 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Баранця О.М.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 заяву ТОВ "СТО Балканкар" про відвід судді Баранця О. М. від розгляду справи № 910/18130/23 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ємцю А. А.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві про відвід судді Баранця О. М. від розгляду справи № 910/18130/23, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.
У пунктах 3, 5 частини першої статті 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України, належить саме до повноважень Суду.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Як було зазначено вище, заяву про відвід ТОВ "СТО Балканкар" обґрунтовує тим, що суддя Баранець О.М. входив до складу колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/899/23, яка є подібною зі справою №910/18130/23, та, відповідно, вже сформував свою правову позицію щодо вирішення подібних спорів.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Частиною четвертою статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З аналізу заяви про відвід судді Баранця О.М. у справі №910/18130/23 вбачається, що наведені ТОВ "СТО Балканкар" мотиви зводяться лише до незгоди з правовою позицією судді Баранця О.М. щодо спірних правовідносин, висловленою у складі колегії суддів Верховного Суду при прийнятті постанови від 25.01.2024 у справі №910/899/23, водночас, подана заява про відвід не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи № 910/18130/23.
До того ж аргументи заявника щодо необхідності відводу судді Баранця О.М. від розгляду справи № 910/18130/23 лише з зазначених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
Розглядаючи заяви про відвід, що подані на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України, Суд не може оцінювати правову позицію суддів іншої судової колегії та надавати оцінку мотивам прийняття того чи іншого судового рішення.
Зважаючи на викладене, доводи, наведені ТОВ "СТО Балканкар" у заяві про відвід судді Баранця О.М., не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів при розгляді справи № 910/18130/23, а відтак, підстав для задоволення заяви про відвід судді не вбачається.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар" про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи № 910/18130/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Ємець