Ухвала від 31.01.2025 по справі 191/5509/24

Справа № 191/5509/24

Провадження № 1-в/191/743/24

УХВАЛА

іменем України

31 січня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства,

ВСТАНОВИВ:

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання, згідно якого засуджений просив застосувати до його покарання ч.4 ст.185 КК України ЗУ №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання. Представник ДУ «СВК (№94)» та засуджений надали заяви про розгляд клопотання без їх участі.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч.4 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі. Вартість викраденого майна за даним вироком становить 725,40 грн. та 2051,74 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.03.2023 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 року залишено без змін.

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Вартість викраденого майна за даним вироком становить 244,16 грн. (за факто вчинення крадіжки 06.02.2021 року) та 2190,22 грн. ( за фактом вчинення крадіжки 05.02.2021 року)

Згідно копії протоколу затримання від 19.07.2022 року ОСОБА_4 був затриманий.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX). Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2021 року складає 2481 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2021 році становить 1240,50 грн. (2481 грн. х 50% = 1240,50 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2021 року складає 2481 грн. 00 коп.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 року складає 2481 грн. А отже, сума соціальної пільги у 2022 році становить 1240,50 грн. (2481 грн. х 50% = 1240,50 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2022 року складає 2481 грн. 00 коп.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Відповідна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21.

У зв'язку із декриміналізацією вчинених ОСОБА_4 діянь за вироками Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 року та від 16.11.2022 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його звільнення від призначеного покарання за даними вироками.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, клопотання засудженого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства задовольнити.

На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням караності діяння.

На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням караності діяння.

Негайно звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 року.

Копію ухвали направити засудженому, начальнику ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
124862304
Наступний документ
124862306
Інформація про рішення:
№ рішення: 124862305
№ справи: 191/5509/24
Дата рішення: 31.01.2025
Дата публікації: 04.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.02.2025)
Дата надходження: 27.11.2024
Розклад засідань:
22.01.2025 15:30 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПРИЖИГАЛІНСЬКА Т В
суддя-доповідач:
ПРИЖИГАЛІНСЬКА Т В
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Слипченко Євгеній Анатолій
Сліпченко Євген Анатолійович