Справа № 214/3902/24
2/214/758/25
Іменем України
27 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі :
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, третя особа - ОСОБА_4 , -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив стягнути відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 81 444 грн. 60 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн. 00 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 07 березня 2023 року, о 21 год. 30 хв., у м. Кривому Розі на площі 30-річчя Перемоги, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Автоспецпром АСПА» (Citroen Jumper), р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та транспортного засобу «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а власнику транспортного засобу «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 завдано матеріальних збитків. Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.08.2023 року по справі №214/5391/23, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.12.2023 року по справі №214/6593/23, ОСОБА_3 за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди було також визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.12.2023 року по справі №214/6590/23, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, зазначеними судовими рішеннями підтверджується, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок одночасного порушення водіями ОСОБА_4 пунктів 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, та ОСОБА_3 пунктів 12.4, 12.9 «б», 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а тому позивач вважає, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є обопільною.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Автоспецпром АСПА» (Citroen Jumper), р.н. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №209180104. 29 лютого 2024 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано страхове відшкодування від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у сумі 80 000,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 перед третіми особами, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «УТСК» за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210827754. Проте, в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за вказаним договором власник пошкодженого автомобіля «Hyundai Accent» ОСОБА_1 , який є страхувальником, не має права на отримання страхового відшкодування, у зв'язку з чим саме відповідач повинен відшкодувати завдану з його вини шкоду на загальних підставах.
Згідно Звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу №575/09-23 від 15.09.2023 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , складає: 182 899 грн. 20 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 588 071 грн. 92 коп., ринкова вартість автомобіля без врахування аварійних пошкоджень, становить 182 899, 20 грн. Згідно Звіту про оцінку №575/09-23-(01) від 16.04.2024 року, вартість в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , становить 22 000 грн. 00 коп.
Посилаючись на ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вказує, що транспортний засіб «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість, і в цьому випадку відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що в даному випадку становить 162 899 грн. 20 коп.
З огляду на те, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок одночасного невиконання вимог Правил дорожнього руху України як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_3 , позивач вважає, що відповідальність за завдану шкоду повинна розподілятися між ними пропорційно, а саме: 162 899,20 / 2 = 81 444 грн. 60 коп. з кожного відповідно.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, в обгрунтування чого вказує про заподіяні йому душевні страждання тим, що внаслідок протиправних дій відповідача було суттєвим чином пошкоджене належне йому майно, а саме автомобіль, який фактично знищений та не може використовуватися за своїм призначенням. Відповідач, безвідповідально поставився до збереження наданого йому в користування автомобіля та своїх обов'язків, як водія, на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані сп'яніння та порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження довіреного йому транспортного засобу. Після дорожньо-транспортної пригоди відповідач не цікавився процесом відшкодування шкоди та не здійснював жодного відшкодування. Враховуючи значне пошкодження автомобіля, який фактично знищений, а також пасивну позицію відповідача, який фактично ухиляється від відшкодування шкоди, обсяг пов'язаних з цим страждань та переживань, розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивач оцінює у сумі 30000 грн. 00 коп.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористався - відзив на позовну заяву до суду не надав.
Від третьої особи пояснень на позовну заяву чи інших заяв до суду також не надходило.
За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановивши наступні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачає ч. 3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Так, судом установлено, що 07 березня 2023 року, о 21 год. 30 хв., у м. Кривому Розі на площі 30-річчя Перемоги сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Автоспецпром АСПА» (Citroen Jumper), р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та транспортного засобу «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальної шкоди.
Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.08.2023 року по справі №214/5391/23, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.12.2023 року по справі №214/6593/23, ОСОБА_3 за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди було також визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.12.2023 року по справі №214/6590/23, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у вчинені вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Таким чином, вказаними судовими рішеннями підтверджується, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок одночасного порушення водіями ОСОБА_4 пунктів 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, та ОСОБА_3 пунктів 12.4, 12.9 «б», 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а тому вина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди є обопільною.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Hyundai Accent, р.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 - позивач у цій справі, який передав вказаний автомобіль у користування відповідачу.
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №575/09-23 від 15.09.2023 року, матеріальний збиток завданий власникові автомобіля «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 182 899 грн. 20 коп., який визначений у вигляді ринкової вартості автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вартість відновлювального ремонту визначена у розмірі 588 071 грн. 92 коп.
Згідно звіту про оцінку вартості колісного транспортного засобу №575/09-23-(01) від 16.04.2024 року, ринкова вартість автомобіля «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди, становить 22 000 грн. 00 коп.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п. 15 постанови Пленуму ВССУ ЦКС «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Таким чином, розмір майнової шкоди завданої позивачу, відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 162 899 грн. 20 коп. (182 899 грн. 20 коп. (ринкова вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди) - 22 000 грн. 00 коп. (ринкова вартість автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди)).
Отже, між сторонами склались правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, що регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Відповідно до п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
На виконання вимог п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, визначаючи розмір відшкодування шкоди у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, суд вважає за необхідне врахувати, що дорожньо-транспортна пригода сталась і, відповідно, матеріальна шкода заподіяна, безпосередньо внаслідок одночасного невиконання водіями ОСОБА_4 пунктів 10.1, 10.2 ПДР України, та ОСОБА_3 пунктів 2.9 «а», 12.4, 12.9 «б» ПДР України, з огляду на що можна дійти висновку, що частка відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рівною та становить 1/2.
Так, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Автоспецпром АСПА», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за полісом №209180104, у зв'язку з чим позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, за якою ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 29 лютого 2024 року було здійснено страхове відшкодування у сумі 80 000 грн. 00 коп.
При цьому, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 перед третіми особами, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «УТСК» за полісом №210827754, страхувальником за яким зазначений ОСОБА_1 - позивач у цій справі, який враховуючи положення п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має права на отримання страхового відшкодування.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати відповідну частину завданої з його вини шкоди на загальних підставах, а тому позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість подовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Так, зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна позивача, покладено саме на особу, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тобто в даному випадку на відповідача, позаяк вина відповідача у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, під час якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль, повністю підтверджується наявними у справі доказами, зокрема постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.12.2023 року по справі №214/6593/23 та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України ця обставина доказуванню не підлягає.
При цьому, суд погоджується із доводами позивача, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він зазнав душевних страждань через суттєве пошкоджене належного йому майна, а саме автомобіля, який є фактично знищеним та не може використовуватись за своїм призначенням, що призвело до негативних змін його життєвого устрою та зниженні якості його життя, позаяк він вимушений був змінити звичний ритм життя, докладати додаткових зусиль задля його організації та вирішення питань щодо відшкодування завданої йому шкоди, а тому суд уважає, що позивачеві було спричинено моральної шкоди, яку оцінює в 10000 грн. 00 коп. та яку вважає не більш, ніж достатньою для розумного задоволення потреб позивача і не призведе до його збагачення.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно визначеної позивачем ціни позову та наявної в матеріалах справи квитанції убачається, що позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Разом з тим, вартість проведення оцінки по визначенню матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №575/09-23 від 15.09.2023 року, за проведення якого позивачем було сплачено 4000 грн. 00 коп. та вартість проведення оцінки вартості колісного транспортного засобу №575/09-23-(01) від 16.04.2024 року, за проведення якого позивачем було сплачено 4500 грн. 00 коп., відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, суд відносить до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Отже, відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 993 грн. 84 коп. та пов'язані із розглядом справи у розмірі 8500 грн.
Щодо судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу, суд зазначає, що позивачем станом на момент розгляду справи не надано відповідних розрахунків чи актів, на підтвердження розміру понесених вказаних витрат та як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем вказано, що всі докази на підтвердження таких витрат будуть надані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а тому питання про їх розподіл може бути вирішене після надання таких доказів шляхом ухвалення додаткового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 81 444 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 993 грн. 84 коп. та судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 8500 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.