про відмову у видачі судового наказу
03 лютого 2025 року м. Чернігів справа № 927/64/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши в порядку наказного провадження матеріали заяви від 24.01.2025 № 12 Комунального підприємства "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради (14033 м. Чернігів, вул.Шевченка,33а, код 22828596) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу
29.01.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Комунального підприємства "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 19742,86 грн заборгованості, яка виникла у зв'язку з несплатою за торгове місце, відшкодування комунальних послуг за договором №13/05/2021-буд від 14.05.2021, інфляційних втрат в розмірі 10712,39 грн та 3% річних в розмірі 2012,15 грн.
Розглянувши подану Комунальним підприємством "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступного:
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 150 ГПК України визначаються загальні вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, а також документів, які додаються до такої заяви.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
Подана заява про видачу судового наказу не містить відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
Крім того, вимоги заявника обґрунтовані порушенням ОСОБА_1 грошового зобов'язання за Договором про надання торгового місця № 13/05/2021-буд від 14.05.2021, відповідно до умов якого заявник зобов'язався надавати боржнику торгове місце у дерев'яному торговому кіоску з електроустаткуванням, а боржник зобов'язався вносити оплату за надання торгового місця та відшкодувати всі понесені власником комунальні витрати, в тому числі за вивіз сміття та охорону.
Як вказує заявник, боржник не виконав умови договору та не сплатив плату за надання торгового місця на суму 550 грн та не відшкодував комунальні послуги на суму 17 093,35 грн та вивіз рідких побутових відходів на суму 2 099,51 грн. Загальна сума боргу за використання торгового місця перед заявником за період з 15.05.2021 по 31.08.2021 становить 19 742,86 грн.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Статтею 260 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Статтями 253, 254 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Згідно із частинами 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п.2.2 Договору про надання торгового місця №13/05/2021-буд від 14.05.2021 плата за надання торгового місця сплачується користувачем шляхом внесення оплати у безготівковій формі за реквізитами власника вказаними у розділі 8 цього договору. Плата за травень, червень та серпень місяць сплачується користувачем до 01.06.2021 року. Плата за липень місяць сплачується до 10.07.2021 року.
Тобто, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, в будь-якому випадку, боржник повинен був провести оплату за надання торгового місця до 10.07.2021 року, а з 11.07.2021 ТОВ «Паркування та ринок» набуло право вимоги щодо сплати заборгованості згідно положень укладеного між сторонами договору.
В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркування та ринок» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 19742,86 грн заборгованості лише 29.01.2025 року.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
За приписами частини 2 статті 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно п.5 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Частиною другою статті 153 ГПК України встановлено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Водночас, суд роз'яснює заявнику про його право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку ч. 2 ст. 148 ГПК України у спрощеному позовному провадженні.
Керуючись ст. 6, 12, 147, 150, 152, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Комунальному підприємству "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 19742,86 грн заборгованості.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Дата набрання ухвалою законної сили 03.02.2025.
Суддя А.С.Сидоренко