Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4088/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 28)
про стягнення 102687,16 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" про стягнення 102687,16 грн. з яких: заборгованість за овердрафтом (кредитом) у розмірі 71027,68 грн., заборгованість за процентами у розмірі 25081,52 грн., заборгованість з комісії за управління овердрафтом у розмірі 6577,96 грн. та судові витрати.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за індивідуальною угодою про надання овердрафту №4229209V202101 від 03.12.2021 в рамках договору-анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку №03422920901 від 05.12.2012 в частині здійснення повного та своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії за управління овердрафтом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
26.11.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №29701), разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, розгляд справу постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Разом з тим, звернуто увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 02.12.2024 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яку було отримано відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 по справі №922/4088/24 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
03.12.2021 між Акціонерним товариством "Укрсиббанк" (далі - позивач, банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" (далі - відповідач, клієнт, позичальник) було укладено Індивідуальну угоду про надання овердрафту №4229209V202101 (з Правилами) в рамках договору - анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03422920901 від 05.12.2012.
В рамках індивідуальної угоди під терміном "Правила" розуміються Правила (договірні умови) обслуговування суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництв - клієнтів АТ "Укрсиббанк", затверджених згідно з внутрішніми процедурами банку, розміщеними для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та опублікованими у газеті "Урядовий кур'єр" №102 від 01.06.2018 (з усіма наступними змінами та доповненнями) або в іншому інформаційному друкованому виданні та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, які є невід'ємною частиною цієї індивідуальної угоди та договору.
Відповідно до пункту 1 угоди підписуючи індивідуальну угоду клієнт засвідчує, що він ознайомлений та погоджується з пропозицією банку надати клієнту комплекс послуг на умовах, встановлених Правилами. Підписи сторін під цією Індивідуальною угодою вважаються одночасно підписами сторін під Правилами, при цьому після підписання цієї Індивідуальної угоди сторонами Правила стають невід'ємною частиною договору та не підлягають додатковому підписанню сторонами. Клієнт погоджується, що подальше обслуговування рахунку клієнта, зазначеного в п. 2 індивідуальної угоди та відкритого на підставі договору, а також надання клієнту послуг з дистанційного обслуговування в СДО, здійснюється на умовах Правил.
Згідно умов пункту 2 угоди банк встановлює клієнту овердрафт на поточному рахунку клієнта № НОМЕР_1 , що відкритий у банку (далі - поточний рахунок), а клієнт зобов'язується повертати використану суму овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначеною цією Індивідуальною угодою та/або Правилами. Цільове призначення овердрафту - для ведення поточної господарської діяльності клієнта відповідно до законодавства України.
Пунктом 3 угоди погоджено, що ліміт овердрафту встановлюється у розмірі 131000,00 грн.
Умовами пункту 4 угоди визначено, що строк користування овердрафтом з 03.12.2021 (дата початку строку овердрафту) до 28.10.2022 (дата закінчення строку овердрафту). При цьому клієнт має можливість отримання овердрафту, починаючи із дати початку строку овердрафту до дати, що передує даті закінчення строку овердрафту (включно).
Відповідно до погоджених умов пункту 5 угоди процентна ставка є фіксованою: за час фактичного користування овердрафтом клієнт сплачує банку проценти у розмірі 10,90% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно з умовами цієї Індивідуальної угоди та/або Правил (п.п. 5.1.).
Згідно умов пункту 6 угоди погоджено, що проценти сплачуються клієнтом на рахунок № НОМЕР_2 у гривні України (UAH), відкритий в банку в строки та в порядку, передбачені Правилами. При цьому у разі наявності та поточному рахунку клієнта коштів, нараховані проценти погашаються шляхом здійснення банком договірного списання, визначеного цією індивідуальною угодою та/або Правилами, починаючи з дня нарахування таких процентів.
Умовами пункту 7 угоди погоджено, що клієнт сплачує банку наступні комісії: комісія за надання овердрафту 1.000% мін. 300,00 грн. від суми встановленого ліміту овердрафту; комісія за управління овердрафтом, що розраховується як 0.600% від суми ліміту овердрафту.
Згідно умов пункту 9 угоди клієнт надає право банку здійснювати договірне списання коштів з рахунків клієнта на користь банку з метою здійснення оплати клієнтом процентів за користування овердрафтом та комісій, передбачених індивідуальною угодою в порядку, передбаченому Правилами з усіх рахунків клієнта, відкритих у банку та з будь-яких рахунків, що будуть відкриті клієнтом в майбутньому у банку; при порушенні клієнтом термінів виконання будь-яких своїх зобов'язань за цією індивідуальною угодою.
Згідно умов пункту 1.1. договору - анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03422920901 від 05.12.2012 підписуючи договір, клієнт погоджується з викладеною у Правилах (договірних умовах) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб'єктів господарювання, нотаріусів та адвокатів - клієнтів АТ "УкрСиббанк" (далі - Правила), затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку, із усіма змінами і доповненнями, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, пропозицією банку надавати клієнту послуги з відкриття та обслуговування банківського рахунку, на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах. До таких послуг входить: відкриття, обслуговування, закриття поточного рахунку в національній та/або іноземній валюті суб'єкта господарювання, бюджетної організації, нотаріуса та адвоката; надання послуги приймання та розміщення на поточному рахунку готівкової виручки (в разі її здавання клієнтом). Строки здавання клієнтом готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунок у банку встановлюється клієнтом самостійно згідно запропонованих банком строків, що зазначені у Правилах.
Правила, після укладення сторонами цього договору, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та правилах (пункт 1.2. договору).
Згідно пункту 2.1. договору банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту рахунок (-и), перелік яких наведено в Додатку №1 до договору.
Згідно додатку №1 до договору №0342292091 від 05.12.2012 банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 , валюта рахунку - UAH. Тарифний план "Рахунок спеціального режиму використання". Крім того, банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_4 , валюта рахунку - UAH. Тарифний план "Безлімітний".
Умови овердрафту, що не врегульовані договором, передбачені у розділі 7 Правил, що є діючими станом на день подання позову (Додаток 1 до Наказу H-LEG-2024-116 від 25.10.2024). Вказані актуальні Правила з усіма змінами є загальнодоступними, розміщені на сайті Банку (https://ukrsibbank.com/products/middle-andsmall-business/overdraft/).
Відповідно до термінів, що використовуються у Правилах "Овердрафт" це короткостроковий кредит у формі поновлювальної кредитної лінії, що надається клієнту шляхом кредитування його рахунка згідно з умовами договору про надання овердрафту.
Згідно пункту 7.1.1. Правил на підставі договору про надання овердрафту банк встановлює ліміт овердрафту на рахунку клієнта. Розмір ліміту овердрафту, його валюта, строк, рахунок, на якому встановлюється овердрафт, процентна ставка та інші умови зазначаються у договорі про надання овердрафту.
Використання клієнтом овердрафту здійснюється в межах ліміту овердрафту шляхом проведення платежів з рахунка, на якому встановлено овердрафт, у разі недостатності власних коштів клієнта на такому рахунку. Якщо проведення платежу передбачає сплату комісії, то вона може бути списана банком в порядку договірного списання, передбаченого договором. За рахунок овердрафту дебетовий переказ не виконується, крім випадків, встановлених договором. Протягом дії договору про надання овердрафту заборгованість за використаним овердрафтом не повинна перевищувати встановлений ліміт овердрафту.
Згідно пунктів 7.2.1., 7.2.2 Правил якщо інше не встановлено договором, заборгованість за овердрафтом повинна бути погашена: протягом 30 календарних днів з дня проведення платежу за рахунок овердрафту. Якщо останній день цього строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то останнім днем погашення вважається робочий день, що передує вихідному, святковому або неробочому дню; у випадку закінчення строку овердрафту, в останній робочий день, що передує дню закінчення строку овердрафту, в тому числі, якщо день закінчення строку овердрафту припадає на вихідний, святковий або неробочий день,
Умовами пункту 7.2.2. Правил передбачено, що овердрафт вважається погашеним: якщо сума надходжень на рахунок, на якому встановлено овердрафт, протягом 30 календарних днів, від дня надання овердрафту, була не менш ніж дебетовий залишок коштів на кінець останнього дня, що передує 30-ти денному періоду; якщо на кінець останнього робочого дня, що передує дню закінчення строку овердрафту або при настанні терміну погашення овердрафта згідно з вимогами договору, відсутній дебетовий залишок на рахунку, на якому встановлено овердрафт, та відсутня заборгованість за овердрафтом на інших рахунках, на яких за умовами договору може враховуватись заборгованість за овердрафтом.
Погашення заборгованості Клієнта здійснюється протягом операційного дня з поточних надходжень коштів на рахунок, на якому встановлено овердрафт, або з будь-яких інших надходжень на інші рахунки, на яких за умовами цього договору може враховуватись заборгованість за овердрафтом.
Пунктом 7.2.3. Правил передбачено черговість погашення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про належне виконання перед відповідачем взятих на себе зобов'язань за індивідуальною угодою про надання овердрафту №4229209V202101 від 03.12.2021 в рамках договору-анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку №03422920901 від 05.12.2012. Разом з тим, позивач вказує, що відповідач в порушення договірних зобов'язань не здійснив погашення овердрафту, процентів та комісій у повному обсязі. Станом на 07.11.2024 заборгованість відповідача перед банком складає 102687,16 грн. з яких: заборгованість за овердрафтом (кредитом) у розмірі 71027,68 грн., заборгованість за процентами у розмірі 25081,52 грн., заборгованість з комісії за управління овердрафтом у розмірі 6577,96 грн.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до відповідача з вимогою вих. №27-1-01/11667/1 від 14.10.2024, в якій з викладенням фактичних підстав звернення вимагав виконати взяті на себе зобов'язання за умовами індивідуальної угоди про надання овердрафту №4229209V202101 від 03.12.2021 та сплатити наявну заборгованість, яка отримана відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яка залишилася без відповіді та задоволення.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Відповідно до частини 2 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює професійну діяльність на ринках капіталу на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
До банківських послуг належать відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу) (пункт 2 частини 3 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Відповідно до частини 1 статті 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка в банку на умовах, погоджених сторонами.
За змістом статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 341 ГК України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері.
Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Разом з тим, свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, укладаючи та підписуючи індивідуальну угоду про надання овердрафту №4229209V202101 від 03.12.2021 в рамках договору-анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку №03422920901 від 05.12.2012 з урахуванням умов Правил сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов'язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно умов пункту 2 угоди банк встановлює клієнту овердрафт на поточному рахунку клієнта № НОМЕР_1 , що відкритий у банку, а клієнт зобов'язується повертати використану суму овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначеною цією Індивідуальною угодою та/або Правилами. Цільове призначення овердрафту - для ведення поточної господарської діяльності клієнта відповідно до законодавства України.
Пунктом 3 угоди погоджено, що ліміт овердрафту встановлюється у розмірі 131000,00 грн.
Овердрафтом є банківська послуга, відповідно до якої банк надає клієнту кредит частинами, кожна з яких надається шляхом сплати з поточного рахунку розрахункових документів клієнта на суму, що перевищує кредитовий залишок, з утворенням дебетового залишку в межах ліміту овердрафту.
Із матеріалів справи убачається, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за індивідуальною угодою про надання овердрафту №4229209V202101 від 03.12.2021 в рамках укладеного договору-анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку №03422920901 від 05.12.2012, про що свідчить деталізована виписка за поточним рахунком клієнта НОМЕР_1 за період з 03.12.2021 по 07.11.2024 з відображенням операцій за поточним рахунком, а саме наявність простроченої заборгованості у розмірі 102687,16 грн., що включає в себе заборгованість за овердрафтом (кредитом) у розмірі 71027,68 грн., заборгованість за процентами у розмірі 25081,52 грн., а також заборгованість з комісії за управління овердрафтом у розмірі 6577,96 грн.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018).
Суд також приймає до уваги правову позицію Верховного Суду у постанові від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 04.05.2023 у справі №925/636/22, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із змісту наведеної норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином, а у разі коли інша сторона порушила умови, зобов'язання вважається не виконаним.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
Натомість матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за індивідуальною угодою про надання овердрафту №4229209V202101 від 03.12.2021 в рамках укладеного договору-анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку №03422920901 від 05.12.2012 в частині дотримання узгоджених строків здійснення платежів, оскільки із деталізованої виписки за поточним рахунком клієнта НОМЕР_1 за період з 03.12.2021 по 07.11.2024 слідує здійснення відповідачем лише періодичних, часткових оплат на користь позивача, а тому за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла за овердрафтом (кредитом), процентами та комісії за управління овердрафтом.
Суд звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 та враховує, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 у справі №913/618/21 виснував, що обов'язок доведення факту здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, покладається на відповідача.
Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи вище вказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточних та повних платежів, перевіривши обґрунтованість та правомірність здійсненого детального розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованість за овердрафтом (кредитом) у розмірі 71027,68 грн., заборгованість за процентами у розмірі 25081,52 грн., заборгованість з комісії за управління овердрафтом у розмірі 6577,96 грн. є правомірними, обґрунтованими, не спростованими, а тому підлягають задоволенню.
Водночас суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять будь-якого листування претензійного характеру між сторонами щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, так само як і не містять контррозрахунку позовних вимог.
Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства та погодженим умовам договору, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Суд зазначає, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
Разом з тим, суд враховує, що згідно частин 1, 4 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За змістом частин 5, 6 статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява надійшла до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд", а тому враховуючи положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення з позовною заявою до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Водночас матеріали справи свідчать, що за звернення з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції №0023837143 від 08.11.2024, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 605,60 грн., а тому розподіл судових витрати зі сплати судового збору в порядку статті 129 ГПК України здійснюється судом з огляду на розмір судового збору, який підлягав сплаті у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 28, код ЄДРПОУ 30430555) на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за овердрафтом (кредитом) у розмірі 71027,68 грн., заборгованість за процентами у розмірі 25081,52 грн., заборгованість з комісії за управління овердрафтом у розмірі 6577,96 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "03" лютого 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова