Справа № 190/2846/24
Провадження №2/190/146/25
29 січня 2025 року м.П"ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
за участю секретаря судового засідання Бордюг Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4003682 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С563» шляхом зарахування кредитних коштів за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію в сумі 9900 грн. 00 коп., на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідно до умов договору сума кредиту складає 9900 грн 00 коп, строк кредиту складає 360 днів (з 23.09.2023 по 17.09.2024), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні. У період з 23.09.2023 по 24.05.2024 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами в сумі 48 312 грн 00 коп. У подальшому, 24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна»» передає ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржника. 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу, тому має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №4003682 від 23.09.2023 року у розмірі 70092 грн 00 коп, з яких:9900 грн 00 коп - тіло кредиту; 48312 грн 00 коп - нараховані проценти первісним кредитором; 11880 грн 00 коп - нараховані позивачем відсотки за 60 календарних днів; яку разом із судовим збором у розмірі 2422 грн. 40 коп., та витратами на правову допомогуу розмірі 10 000 грн 00 коп товариство просить суд стягнути з відповідача. Крім того, представник позивача просить розглядати справу за його відсутності.
Ухвалою судді від 20.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив; заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав, своїм правом надання відзиву та заперечень на позовну заяву, не скористався.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.09.2023 року між ТОВ «ЛінеураУкраїна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір №4003682 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на підставі якого останній отримав кредит в сумі 9900 грн. 00 коп., строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом: стандартна процентна ставка становить 2,00% в день, знижена процентна ставка становить 0,50% в день. Договір споживчого кредиту був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С563». Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулося через систему paytech.com.ua, на підставі укладеного договору про переказ коштів №210222-1 від 21.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та paytech.com.ua.
Згідно із п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
За інформацією в листі ТОВ «Пейтек Україна2 відповідно до договору №4003682 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 9900,00 грн., на платіжну карту НОМЕР_1 .
Також, 23.09.2023 відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту.
24 травня 2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з яким до ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги за договором №4003682 про надання коштів на умовах споживчого кредиту 23.09.2023.
Станом на дату укладення Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року строк дії договору №4003682 від 23.09.2023 року не закінчився.
25.11.2024 року рішенням №251124/1 змінено найменування з ТОВ «ФК'Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» .
Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 23.09.2023 о 19:54:05 хв на платіжну карту № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» - 5adef4a8-bcbf-4a8e-84c9-e033884b4d63, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - 40036821695488044 , призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Відповідач свої зобов'язання по сплаті відсотків та тіла кредиту не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором №4003682 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.09.2023 в сумі70092 грн 00 коп, яка складається з: суми заборгованості за основним боргом у розмірі 9900 грн 00 коп, суми заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором у розмірі 48312 грн 00 коп, суми заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» за 60 календарних днів у межах погодженого строку надання кредиту у розмірі 11880 грн 00 коп.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ініціатором укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, звернувся до ТОВ «Лінеура Україна», зазначив бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладання правочину особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані..
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С563», тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданого позивачем суду розрахунку заборгованості за договором №4003682 від 23.09.2023 року станом на 24.05.2024 року, вбачається повне неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають до стягнення суми заборгованості за кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору від 24 травня 2024 року відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, власного контррозрахунку не надано.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача
На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, а саме - судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги адвоката №10/12-2024 від 10.12.2024, заявка на виконання доручення до договору, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт.
У акті приймання-передачі наданих послуг описано види послуг, час, витрачений на їх надання.
Водночас, на думку суду, відокремлення адвокатом «зустріч з клієнтом..», «дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи», «аналіз чинного законодавства…», «підготовка деяких позицій..», «письмова юридична консультація..», «складання та оформлення інших документів додатків до позовної заяви…» як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованими та охоплюється діями адвоката із «складання позовної заяви…», а тому визначення оплати за ці послуги є неспівмірними із фактично наданим обсягом юридичної допомоги.
Суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, відповідно до якої, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні.
Крім того, надані послуги є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем в сумі 5 000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. В решті вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81,141, 223 ч.4 ,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №4003682 від 23.09.2023 у розмірі 70092 (сімдесят тисяч дев'яносто дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ: 44559822, місце знаходження: вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева