Справа № 185/566/25
Провадження № 2/185/2733/25
про повернення позовної заяви
31 січня 2025 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., ознайомившись із позовною заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради до ОСОБА_1 про скасування рішень та повернення земельної ділянки, -
У січні 2025 року керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолій Сергійович звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради до ОСОБА_1 про скасування рішень та повернення земельної ділянки, в якій просить суд:
-визнати незаконним та скасувати рішення Межиріцької сільської ради від 20.10.2020 № 1958-26/УІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області», на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1223582300:01:002:0820 площею 2 га (номер відомостей про речове право: 39580545);
-усунути перешкоди власнику - Межиріцькій сільській об'єднаній територіальній громаді в особі Межиріцької сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 1223582300:01:002:0820 площею 2 га, яка розташована на території Межиріцької сільської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Зайцева Антона Вадимовича про державну реєстрацію прав та обтяжень від 08.12.2020 № 55567318 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1223582300:01:002:0820 площею 2 га (номер відомостей про речове право: 39580545);
-усунути перешкоди власнику - Межиріцькій сільській об'єднаній територіальній громаді в особі Межиріцької сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 1223582300:01:002:0820 площею 2 га, яка розташована на території Межиріцької сільської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1223582300:01:002:0820 площею 2 га у власність Межиріцькій сільській об'єднаній територіальній громаді в особі Межиріцької сільської ради.
Вивчивши позовну заяву з доданими до неї документами, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.
Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.
Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц вказано, що в судовому процесі держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що:
«76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зазначено, що:
«прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як вбачається з листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 2-4703/0/261 від 25.12.2024 року, направленому прокурору, вбачається, що на момент відчуження вказаних в листі прокуратури земельних ділянок повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема комунальної власності у тому числі, розташованих на територіях об'єктів ПЗФ, облдержадміністрації, як суб'єкту владних повноважень, відповідно до ст. 122 ЗК України не належали і наразі не належать.
Тому, заходи претензійно-позовного характеру щодо скарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності третіх осіб, пов'язаних із порушенням права комунальної власності на землю не здійснювались. Контроль за додержанням режиму територій, що підлягають особливій охороні здійснює Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до свого Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, яка у тому числі, може звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги відповідного законодавства, що свідчить про те, що до компетенції зазначеного органу не входить захист порушених інтересів стосовно ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище могила Баба».
Тоді, як при поданні позовної заяви прокурор не навів належне обґрунтування для звернення до суду в інтересах держави, саме, в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, і що саме цей орган є компетентним у спірних правовідносинах та не виконує покладених на нього законом функцій.
До аналогічних висновків прийшов Верховний суд у постанові від 02.07.2024 року, справа № 750/16187/23.
Крім того, з листа Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 3-8825-22 від 20.12.2024 року, направленого прокурору, вбачається, що відповідно до пунктів 6,10,11 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затверджене наказом Міністерства енергетики від 07.04.2020 № 230, статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства; пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах. За наявності правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення завданих збитків, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звертається з відповідним позовом в межах строків позовної давності.
На виконання пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.
А також повідомлено прокурора, що заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства стосовно незаконної передачі у приватну власність земельних ділянок, зазначених у листі, в межах ландшафтного заказника «Урочище Могила Баба», не здійснювались, у зв'язку з чим у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відсутні законні підстави для звернення із позовною заявою до суду.
Із зазначеного суд приходить до висновку, що, як у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), чиї інтереси, як держави, представляє прокурор, так і у прокурора, відсутні законні підстави для звернення до суду без проведення відповідної перевірки дотримання діючого законодавства стосовно ландшафтного заказника «Урочище Могила Баба» повноважним органом - Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Прокурором також у позові не обґрунтовані порушення інтересів Межиріцької сільської ради.
Як вбачається з листа виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області № 1719/0/2-24 від 24.12.2024 року, спірні земельні ділянки мають цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення. Відомості про обтяження речових прав на земельні ділянки та обмеження у використанні земельних ділянок - відсутні. Станом, на 24.12.2024 року, землевпорядна документація щодо становлення меж в натурі на ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище могила Баба» до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради на надходила.
Відтак, відсутні правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 56, 185, 258, 259, 260, 261, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради до ОСОБА_1 про скасування рішень та повернення земельної ділянки - повернути.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.М. Бондаренко