Справа № 183/773/25
№ 1-кс/183/208/25
29 січня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
До суду звернувся слідчій Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 із клопотанням, погодженим прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , якому 27.01.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні № 12025041350000064 від 15.01.2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2024 року, 25.01.2024 року, 18.09.2024 року та 05.12.2024 року ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчиняв домашнє насильство, відносно колишньої співмешканки, за зазначені дії ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань.
Вислухавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, виходжу з такого.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтверджується доказами:
-витягом з ЄРДР від 15.01.2025 року № 12025041350000064;
-копіями постанов Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 23.01.2024, 22.04.2024 та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП від 27.11.2024;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 18.01.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.01.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.01.2025.
Під час розгляду клопотання виникло декілька обставин, які є спірними, невизначеними та такими, про які не зміг пояснити прокурор.
Так, аналізуючи статтю 126-1 КК України, можливо зробити висновок, що відповідальність може настати за систематичні дії відносно конкретно визначеного переліку осіб, в даному випадку особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Разом з тим, в клопотанні слідчий зазначає про декілька, а саме чотири факти вчинення домашнього насильства ОСОБА_5 відносно співмешканки, але такого визначення чинне кримінальне процесуальне законодавства не містить та суперечить кваліфікації визначеній статтею 126-1 КК України.
Крім того, зазначений у клопотанні, епізод від 05.12.2024 року, будь-якими фактичними доказами слідчим не підтверджений.
Що стосується посилань слідчого, на начебто існування ризиків, зазначених в клопотанні, визначених пунктами 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, також є не підтвердженими, а лише містять посилання в самому тексті клопотання.
Під час розгляду клопотання, прокурор повідомив, що підозрюваний з грудня 2024 року не вчиняє домашнього насильства та не зміг обґрунтувати, з огляду на зазначу обставину необхідність застосування запобіжного заходу.
Також, прокурор вважає помилковим зазначення в резолютивній частині клопотання слідчим про покладення на ОСОБА_5 обов'язку не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а також запитання про заборону листування, телефонних переговорів, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто ОСОБА_5 із потерпілою та свідком, з огляду на особу підозрюваного, викликало у прокурора нестримну посмішку, що вказую на те, що прокурором недосліджені матеріали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 .
Крім того, прокурор не зміг пояснити правові підстави збору інформації відносно ОСОБА_5 , до повідомлення про підозру останньому - 27.01.2025 року, про що свідчить отримання слідчим відомостей, щодо судимості (16.01.2025), характеристики (22.01.2025) та довідок від лікарів психіатра та нарколога (16.01.2025) відносно ОСОБА_5 , який на момент збору зазначеної інформації не мав процесуального статусу.
Посилання слідчого в клопотанні на існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також, є необґрунтованим та непідтвердженим будь-яким доказами.
Так, посилання слідчого в обґрунтування наявності ризику на те, що ОСОБА_5 може вчинити злочин, суперечить довідці про судимість, яка не містить даних про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини вказують на те, що слідчий та прокурор не лише не обґрунтували ризики, а навіть допустили ряд помилок при зібранні матеріалів та звернені до суду, що свідчить про не можливість обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194 КПК України, -
Відмовити в задоволені клопотання слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджено прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання (кримінальне провадження № 12025041350000064 від 15.01.2025) відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчинені злочину передбаченого ст. 126-1 КК України.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1